|
Петсі Рут Міллер
Патрісія «Петсі» Рут Міллер (англ. Patricia «Patsy» Ruth Miller; 17 січня 1904 — 16 липня 1995) — американська кіноакторка, яка зробила кар'єру в епоху німого кіно. За 10 років зіграла в 70 картинах. В 1931, у 27 років, зробивши кілька звукових фільмів, залишила Голлівуд. ЖиттєписПатрісія Рут Міллер народилася і виросла в Сент-Луїсе (штат Міссурі, США) в сім'ї вихідців з Ірландії[5]. З дитинства любила кінематограф, особливо захоплювалася творчістю російської акторки Алли Назімової, яка працювала за контрактом у США. Фільм «Червоний ліхтар» (1919), наприклад, вона переглядала кілька разів. Досягнувши повноліття, Патрісія вирушила в Голлівуд. Пройшовши кілька невдалих переглядів на студії Дугласа Фербенкса, вона несподівано зустрічає там свою кумирку. Назімова, враженв захопленістю і красою Патрісії, пропонує їй маленьку роль продавчині у фільмі «Камілла», 1921), в якому знімався Рудольф Валентіно. У 1922 році Петсі Рут стала однією з 13 учасниць фіналу WAMPAS Baby Stars — рекламного шоу, що просуває в кінематографі молоді дарування[6]. Після кількох незначних ролей Міллер була запрошена на головну жіночу роль в одному з вестернів Тома Мікса, де здобула, за її словами, незабутній життєвий досвід: «навчилася скакати на мустангах, стріляти з револьвера і виживати в скрутних обставинах». Більш позитивний досвід вона набула після роботи з Чарлзом Реєм в мелодрамі «Дівчина, яку я любив[en]» (англ. The Girl I Loved, 1923 рік), названої New York Tribune «найкрасивішою, романтичною, гострою і болісною картиною, яку ми коли-небудь бачили». У тому ж році виходить стрічка «Горбань із Нотр-Дама», де Міллер виконує роль Есмеральди. Кінокритика високо відгукнулася про цю роботу як в цілому: «Лон Чейні, Норман Керрі і висхідна зірка Патрісія Рут Міллер взяли класичну історію про героїзм і любові і створили незабутній твір мистецтва, який залишається захоплюючим і донині»[7], так і про окремі епізоди: «Патрісія Рут Міллер зберігає свою чистоту навіть під час танцю для натовпу, стаючи совістю для цього пекла» [8]. Після такого успіху акторці вдалося попрацювати з одними з найкращих режисерів 1920-х років: Віктором Шестремом, Ернстом Любічем, Чарльзом Рейснера. Акторська кар'єра Міллер тривала 10 років з 1922 по 1931 рік і завершилася з приходом в кіно звуку. Часто кажуть, що у Муллер був не гарний голос, однак це спростовується тим, що вона неодноразово і з успіхом брала участь у радіопостановках. У 1929 році Міллер одружилася з режисером Теєм Гарнеттом. Через чотири роки союз розпався. У вересні 1937 року одружилася зі сценаристом Джоном Лі Махиня. В цей час захопилася письменництвом: писала п'єси для радіо, кіносценарії, оповідання та роман. Видала книгу про Петра Чайковського «Музика в моєму серці» (англ. Music in My Heart), на основі якої на Бродвеї був поставлений однойменний мюзикл, що витримав в 1947—1948 роках 124 постановки[9]. Петсі Рут Міллер померла в 1995 році в своєму будинку в Палм-Дезерт (Каліфорнія) у віці 91 року.[10] Фільмографія
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_(cropped).jpg)
