uk %D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0 %D0%9A%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 %D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0

	Перша Курильська протока
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Сєверо-Курильський район
	Перша Курильська протока у Вікісховищі

50°50′08″ пн. ш. 156°35′05″ сх. д. / 50.835555555556° пн. ш. 156.58472222222° сх. д. / 50.835555555556; 156.58472222222

Перша Курильська протока (рос. Первый Курильский пролив, яп. 占守海峡) — протока в Тихому океані, що відокремлює острів Шумшу Курильської гряди від півострова Камчатки (мис Лопатка). Сполучає Охотське море з океаном. Довжина близько 15 км, мінімальна ширина 12 км, глибина у середній частині до 35 м. Названа у середині XVIII століття, коли у практиці російських мореплавців острови Курильської гряди було прийнято позначати порядковими номерами від Першого (сучасний Шумшу) до Дванадцятого (сучасний Кунашир); порядковим номером позначалися і протоки між островами^[1].

З 1875 по 1945 рік протокою проходили російсько- і радянсько-японський кордони. Нині протока знаходиться в акваторіях Сахалінської області та Камчатського краю, Російської Федерації між якими протокою проходить адміністративний кордон.

У протоці розташовуються кекур Одинець, риф Східний, риф Лопатка та мілина Курбатовська. На південному узбережжі виділяються миси Курбатова, Понтарьова, Яукич. У північній частині протоки між рифом Лопатка та Камчаткою знаходиться прохід Камчатський. У протоку впадають річки Кошкіна, Озерна, Болотинка. На південному узбережжі багато підводних та надводних каменів. Протока зазвичай вважається небезпечною для плавання^[2].

Середня величина припливу на берегах протоки 1,0 м. Берег уривистий. На острові Шумшу на березі протоки розташоване нежитлове селище Курбатове, на Камчатці на березі протоки знаходиться село Семенівка.

Примітки

↑ Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 141.
↑ Петербургский договор 1875 г. // Кутаков Л. Н. Россия и Япония.— М.: Наука, 1988. nippon-history.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 5 квітня 2020.

Література

И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Первый Курильский пролив // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»^[ru], 2009. — С. 141. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)

Географія Океанологія Азія Росія

[FOOTNOTEОхотское_море._Энциклопедия2009141-1] Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 141.

[2] Петербургский договор 1875 г. // Кутаков Л. Н. Россия и Япония.— М.: Наука, 1988. nippon-history.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 5 квітня 2020.

[1]

[2]