Персі Мейфілд

Персі Мейфілд
англ. Percy Mayfield
Основна інформація
Дата народження12 серпня 1920(1920-08-12)[1][2][…]
Місце народженняМінден, Луїзіана, США[4]
Дата смерті11 серпня 1984(1984-08-11)[1][2][…] (63 роки)
Місце смертіЛос-Анджелес, Каліфорнія, США
Причина смертіінфаркт міокарда
ПохованняІнглвуд-Парк
Роки активностіз 1947
Громадянство США
Професіїавтор пісень, співак
Жанриблюз і ритм-енд-блюз
ЛейблиSpecialty Records, Chess Records, Imperial Records і Tangerine Recordsd

Персі Мейфілд (англ. Percy Mayfield ; 12 серпня 1920(1920-08-12), Мінден, Луїзіана — 11 серпня 1984(1984-08-11), Лос-Анджелес, Каліфорнія) — американський виконавець ритм-енд-блюзу. Відомий як автор пісень Please Send Me Someone to Love[en] та Hit the Road Jack. Остання здобула популярність у виконанні Рея Чарльза[5].

Життєпис

Народився в Мінден (штат Луїзіана)[6]. Поетичний талант у нього виявився у юності. Виступи розпочав у Техасі, потім, 1942 року, переїхав до Лос-Анджелеса. 1947 року звукозаписний лейбл Swing Time Records[en] підписав із Персі контракт на запис його пісні «Два роки тортур» (англ. Two Years of Torture) із групою, до якої входили саксофоніст Максвелл Девіс[en] , гітарист Чак Норріс[en] та піаніст Віллард Макденіел[en][7]. У наступні кілька років платівка здобула популярність, завдяки чому 1950 року Арт Руп[en] та його лейбл Specialty Records підписали з Мейфілдом контракт[8] .

Наприкінці 1950 року його пісня Please Send Me Someone to Love стала хітом, потрапивши на перше місце в американському R&B чарті[9][10]. Далі були ще шість R&B-хітів, що увійшли в топ-10, серед яких, Lost Love і The Big Question[7].

1952 року, на піку популярності, Мейфілд серйозно постраждав у автокатастрофі, повертаючися з виступу в Лас-Вегасі в Лос-Анджелес. Він був пасажиром на передньому сидінні автомобіля, коли автомобіль врізався в задню частину нерухомої вантажівки, і його завалило уламками. Хоча на місці події Мейфілда оголосили мертвим, зрештою, провівши два роки в лікарні, він видужав. Пригода понівечила його обличчя, тому Персі припинив кар'єру співака[5][11].

Від 1961 року щонайменше 15 його пісень записав Рей Чарльз[6].

Помер від серцевого нападу 11 серпня 1984 року вдома в Лос-Анджелесі, за день до свого 64-го дня народження[5]. На похороні Літл Річард виконав пісні Thank You, Jesus і Swing Low, Sweet Chariot[12].

Дискографія

Альбоми

Рік Альбом Лейбл
1966 My Jug and I Tangerine Records[en]
1969 Walking on a Tightrope Brunswick Records
1970 Weakness Is a Thing Called Man RCA Victor
Percy Mayfield Sings Percy Mayfield
1971 Blues… and Then Some
Bought Blues Tangerine Records
1983 Hit the Road Again Timeless Records

Сингли

Рік Сингл Найвища позиція у чартах
US Pop[13][14] US R&B[9]
1950 Please Send Me Someone to Love /

Strange Things Happening

1

7

1951 Lost Love - 2
What a Fool I Was - 8
Prayin' for Your Return - 9
1952 Cry Baby - 9
The Big Question - 6
1963 River's Invitation 99 25
1970 To Live the Past - 41
1974 I Don't Want to Be the President - 64

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  5. ↑ а б в Nick Talevski. Rock Obituaries: Knocking On Heaven's Door. — Omnibus Press, 2010. — P. 403. — ISBN 978-0-85712-117-2.
  6. ↑ а б Bob L. Eagle, Eric S. LeBlanc. Blues: A Regional Experience. — Santa Barbara, California : Praeger, 2013. — P. 306. — ISBN 978-0-313-34424-4.
  7. ↑ а б Percy Mayfield Songs, Albums, Reviews, Bio & More. AllMusic (англ.). Процитовано 5 січня 2024.
  8. ↑ JCMarion (2004). Strange Things Happen : Percy Mayfield (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2007.
  9. ↑ а б Joel Whitburn. Joel Whitburn's Top R & B Singles, 1942-1995. — Record Research Incorporated, 1996. — P. 38. — ISBN 978-0-89820-115-4.
  10. ↑ Gillett, Charlie. The Rise of Rock and Roll. — 2nd ed. — New York : Da Capo Press, 1996. — P. 144–146. — ISBN 0-306-80683-5.
  11. ↑ Percy Mayfield (1920-1984). Find a Grave (англ.). Процитовано 5 січня 2024.
  12. ↑ Percy Mayfield: The poet of the Blues: Video. JazzBluesNews. 12 серпня 2018.
  13. ↑ Joel Whitburn. Joel Whitburn's Pop Memories, 1890-1954: The History of American Popular Music : Compiled from America's Popular Music Charts 1890-1954. — Record Research, 1986. — P. 301. — ISBN 978-0-89820-083-6.
  14. ↑ Joel Whitburn. Joel Whitburn's Top Pop Singles 1955-2002. — Record Research, 2003. — P. 68. — ISBN 978-0-89820-155-0.