Периферійна одиниця

Периферійна одиниця — регіональна одиниця місцевого самоуправління Греції, введена 1 січня 2011 року із новим адміністративним поділом відповідно до Програми «Каллікратіс».

Географічно периферійні одиниці були сформовані так:

• У периферіях Центральна Македонія, Західна Македонія, Епір, Центральна Греція, Західна Греція, Пелопоннес, Крит периферійні одиниці збігаються із колишніми номами.
• У периферіях Східна Македонія і Фракія, Іонічні острови, Північні Егейські острови, Фессалія тільки частина периферійних одиниць географічно ототожнена із номами, решта сформована, виходячи з економіко-територіального обґрунтування.
• У периферіях Аттика і Південні Егейські острови периферійні одиниці визначені в кордонах без урахування меж колишніх номів, виходячи суто з економіко-територіального обґрунтування.

В адміністративному плані периферійна одиниця — не самоврядна організація, оскільки не може мати свою власну раду. Однак передбачається можливість створення органу регіональної одиниці (або групи одиниць в деяких випадках), яка відповідатиме перед обраним антипериферіархом (грец. αντιπεριφερειάρχης), тобто віце-периферіархом, який належить тій самій політичній партії, що й периферіарх.

Джерела

• Πρόγραμμα Καλλικράτης [Архівовано 5 липня 2010 у Wayback Machine.] — άρθρα 3 (μεταξύ άλλων, κατάλογος περιφερειακών ενοτήτων), 113§ 2, 120§ 1-2, 160§ 3 (θέσπιση, εκλογή και ειδικές αρμοδιότητες αντιπεριφερειάρχη).
• Απόφαση 45892 του Υπ. Εσωτερικών, Αποκέντρωσης & Ηλεκτρονικής Διακυβέρνησης — μεταξύ άλλων, αναθεωρημένος κατάλογος των περιφερειακών ενοτήτων.