Перестюк Микола ОлексійовичМикола Олексійович Перестюк (1 січня 1946, с. Плоска, Кам'янець-Подільська обл., УРСР, СРСР — 25 січня 2024, Київ[2]) — український учений-математик, доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1987), академік НАН України (2009), академік АН ВШ України з 1993 р., Заслужений діяч науки і техніки України (2002). БіографіяНародився в с. Плоска Славутського району Хмельницької обл. в селянській родині. У 1963 р. вступив на механіко-математичний факультет КДУ ім. Т. Шевченка. Після закінчення навчання в університеті в 1968 р. вступає до аспірантури, а з 1969 р. розпочинає працювати на механіко-математичному факультеті: на посаді асистента, потім доцента (1974), професора (1986), завідувача кафедри інтегральних та диференціальних рівнянь (1988) і за сумісництвом — декана механіко-математичного факультету (1987—2003). 1972 р. — захистив кандидатську дисертацію, 1986 р. — захистив докторську дисертацію (наук. керівник академік А. М. Самойленко). Наукова діяльністьЯк учений продовжує традиції всесвітньо відомої Київської школи з нелінійної механіки Крилова — Боголюбова — Митропольського. Наукові інтереси охоплюють широке коло складних та актуальних задач теорії диференціальних рівнянь і нелінійної механіки, які відносяться до розробки нового напряму цієї теорії — диференціальних рівнянь з імпульсною дією, їх застосування до дослідження коливних процесів, які зазнають короткочасних (імпульсних) збурень. Вперше встановив ефективні критерії стійкості розв'язків диференціальних рівнянь з імпульсною дією як у фіксовані моменти часу, так і в моменти попадання зображуючої точки в задані множини розширеного фазового простору. Розробив алгоритми наближеного розв'язку достатньо широкого класу диференціальних рівнянь з імпульсною дією, довів аналоги глибоких теорем М. М. Боголюбова з обґрунтування методу усереднення на нескінченому часовому проміжку, встановив ознаки існування розв'язків, що відповідають розривним коливним режимам. Уперше встановив ефективні критерії стійкості розв'язків диференціальних рівнянь, які зазнають імпульсного впливу, розробив алгоритми наближеного розв'язання широкого класу імпульсних диференціальних рівнянь, запропонував метод дослідження диференціальних властивостей розв'язків та інтегральних множин систем диференціальних рівнянь з імпульсною дією на поверхнях, сформулював та обґрунтував ознаки існування важливих типів одно- та багаточастотних розривних коливань у некласичних диференціальних системах. ПублікаціїТворчий доробок Миколи Олексійовича складає понад 350 наукових та навчально-методичних праць, серед яких 6 монографій та 35 підручників і навчальних посібників. Підготовка кадрівПід його науковим керівництвом захищено 6 докторських та 25 кандидатських дисертацій. Науково-організаційна діяльністьГолова комісії з математики науково-методичної ради МОН України. Член семи редколегій наукових періодичних видань, в тому числі двох зарубіжних. Голова спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій при КНУ ім. Т. Шевченка. Входить до складу:
Відзнаки та нагороди
Примітки
Джерела
Посилання
|