|
Перегріта пара Лінії: Сині — ізотерми за температури нижчої від критичної. Зелені ділянки на них — метастабільні стани. Червона — критична ізотерма. Блакитні — надкритичні ізотерми. Точки: Точка F — точка кипіння. Точка K — критична точка. Точка G — точка роси. Ділянки: Ділянка, що лежить лівіше від точки F — нормальна рідина. Пряма FG — рівновага рідкої і газоподібної фази. Ділянка FA — перегріта рідина. Ділянка F′A — розтягнена рідина (p<0) Ділянка AC — аналітичне продовження ізотерми, фізично неможливий стан. Ділянка CG — пересичена (переохолоджена) пара. Ділянка, що лежить правіше від точки G — нормальний газ (перегріта пара). Примітка: Площі фігур FAB і GCB однакові. Перегрі́та па́ра (англ. superheated steam) — пара за температури вищої ніж температура насичення за наявного тиску[1]. Водяну перегріту пару, що є робочим тілом парових двигунів, отримують у пароперегрівниках котлоагрегата. Різниця між температурою перегрівання і температурою насичення носить назву ступеня перегрівання. Властивості перегрітої пари із зростанням ступеня перегрівання наближаються до властивостей ідеального газу. Кількість теплоти, що є необхідною для переведення 1 кг сухої насиченої пари у перегріту за постійного тиску, називається теплотою перегрівання. Чим вищою є температура водяної перегрітої пари, тим вищим є термічний ККД паросилового устаткування. Вважається, що перегрівання пари на 10° дає підвищення ККД паросилової установки на 1%. Конструкційні матеріали — сталі, що зазвичай використовуються у котло- і турбобудуванні, — допускають перегрівання пари до температури 570 °C при тиску до 25 МПа, а окремі установки працюють при температурі перегрітої пари 650 °C і тиску 30 МПа. Перегріта пара має наступні основні властивості і переваги:
Див. такожПримітки
Джерела
|