Перебивка

Перебивка — різновид монтажного кадру в кінематографі і на телебаченні, що містить об'єкти або деталі, які відсутні в попередньому і подальшому кадрах, при монтажі сцени, яка безперирвно переривається[1]. Перебивка поряд з елліпсисом, вставкою, монтажними переходами (наплив, затемнення, витіснення) і іншими прийомами монтажу використовується для скорочення природного ходу часу події. На телебаченні часто використовується для маскування склейок прямої мови героїв, щоб уникнути стрибка зображення[2].

Історія

В історії кінематографа перебивка з'явилася порівняно рано, принаймні в першій декаді ХХ століття. Так, російський кінознавець М. Б. Ямпільський вказує, що перебивка зустрічається в короткометражній стрічці Девіда Гріффіта «Багато років потому»[3].

У теорії монтажу

В історії і теорії монтажу перебивка пов'язується з так званим «класичним монтажем» (classical Hollywood continuity system[en]), який обслуговує «розповідний (образотворчий) кінематограф»[4]. С. М. Ейзенштейн, застосувавши даний термін, прагнув показати, що для фільмів цього типу принципово створити «ілюзію реальності», переконати глядача в достовірності того, що відбувається на екрані. Звідси, «розповідний (образотворчий) кінематограф» залежить від сюжету, композиції, сценарію і тощо, та має структуру, близьку літературному твору[5]. Переважна більшість жанрових стрічок (мейнстрім) і відома частина незалежного кінематографу відноситься до цього типу. У той же час альтернативна система — «діалектичний (образний) монтаж»[6], як правило, не пов'язана з розробкою сюжету, розкриттям характеру героя, створенням єдиного екранного простору і часу, тому рідше вдаються до перебивка такі різні авангардні і експериментальні напрямки в історії кінематографа, як відеоарт та інші.

См. також

Примітки

  1. ↑ Монтаж: телевидение, кино, видео, 2000.
  2. ↑ Максим Бухтеев. Маленькие хитрости большого монтажа. Процитовано 3 травня 2015.
  3. ↑ Ямпільський М. Б. Пам'ять Тіресія. Інтертекстуальність і кінематограф. — М.: РИК «Культура», 1993. С. 143—144
  4. ↑ Ейзенштейн С. М. Діккенс, Гріффіт і ми // Ейзенштейн С. М. Обрані произведия в 6 тт. — М: Мистецтво, 1964—1971. Т. 5. С. 168—169.
  5. ↑ Ейзенштейн С. М. Діккенс, Гріффіт і ми // Ейзенштейн С. М. Обрані произведия в 6 тт. — М: Мистецтво, 1964—1971. Т. 5. С. 129, сл.
  6. ↑ Ейзенштейн С. М. Діккенс, Гріффіт і ми // Ейзенштейн С. М. Вибрані твори в 6 тт. — М: Мистецтво, 1964—1971. Т. 5. С. 168—169.

Література

  • А. Г. Соколов. {{{Заголовок}}}. — Т. I. — ISBN 5-9900144-3-0.
  • Ейзенштейн С. М. Діккенс, Гріффіт і ми // Ейзенштейн С. М. Обрані произведия в 6 тт. — М: Мистецтво, 1964—1971. Т. 5. С. 129—180.
  • Ейзенштейн С. М. Четвертий вимір в кіно // Ейзенштейн С. М. Монтаж. — М.: Музей кіно, 2000. С. 503—517.
  • Ямпільський М. Б. Пам'ять Тіресія. Інтертекстуальність і кінематограф. — М.: РИК «Культура», 1993. — 464 с.