Первісна вартість

Пéрвісна вáртість – історична (фактична) собівартість активів (основних засобів[1], нематеріальних активів[2], запасів[3]) у грошових коштах.

За українськими положеннями бухгалтерського обліку первісна вартість визначається залежно від способу отримання активу[4]:

  • Для придбаних активів (найчастіший випадок у звичайній діяльності підприємства):
    первісна вартість дорівнює сумі грошових коштів, витрачених для придбання оцінюваного активу. Визначається як сума, сплачена продавцеві, за вирахуванням непрямих податків та додаванням транспортних та інших витрат, які безпосередньо пов'язаних з придбанням цього активу та доведенням його до стану, в якому він придатний для запланованого використання.
  • Для активів, придбаних в обмін на подібні активи:
    первісна вартість дорівнює вартості переданих активів.
  • Для безоплатно отриманих активів, для активів, придбаних в обмін на неподібні активи, та для активів, внесених до статутного капіталу:
    первісна вартість визначається як їх справедлива вартість.

Див. також

Джерела

  1. ↑ Наказ Мінфін від 2 жовтня 2010 року № 1202 «Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби»», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1017/18312
  2. ↑ Наказ Мінфін від 2 жовтня 2010 року № 1202 «Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи»», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1018/18313
  3. ↑ Наказ Мінфін від 2 жовтня 2010 року № 1202 «Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси»», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1019/18314
  4. ↑ Юлія БАКУН (#31 2000). Формування первісної вартості товарів згідно з Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Дебет-Кредит. Процитовано 4 жовтня 2019.

Посилання