Пемба (острів)
Пе́мба (араб. الجزيرة الخضراء; al-Jazīra al-khadrāʔ; суах. Pemba kisiwa) — один з островів архіпелагу Занзібар у Індійському океані біля східно-африканського узбережжя, входить до складу напівавтономії Занзібар Об'єднаної Республіки Танзанія. ГеографіяОстрів розташований в Індійському океані, поблизу східноафриканського узбережжям Суахілі, за 50 км на північ від острова Унгуджа (Занзібар), між 4°50' і 5°30' півд. широти, і відокремлений від материка протокою Пемба. Пемба є кораловим островом, довжиною у 67 км, шириною в 22 км. Площа острова становить 984 км², висота — до 119 м. На Пембі досить родючі ґрунти, які сприяють вирощуванню сільськогосподарських культур, на узбережжі — мангрові зарості. Найбільші поселення — Вете, Чаке-Чаке (головне місто острову), Мкоані. На Пембрі тропічний клімат, дещо м'якший, ніж у материковій Танзанії та на острові Унгуджа. Середньорічна кількість опадів становить 1364 мм на рік. Найбільшість опадів припадає на період з квітня по травень (у сезон дощів), а менший: з листопада по грудень. Найсухіші місяці: січень та лютий, а посушливий сезон триває з червня по жовтень.
ІсторіяПемба здавна відома східним мореплавцям під назвою Ал-Джазіра Ал-Кадра (араб. Al Jazeera Al Khadra — «Зелений острів») Доля Пемби історично пов'язана з островом Унгуджа (Занзібаром) — це стосується, в першу чергу, формування етнічної спільноти суахілі з нащадків персів-шіразі́ та арабів. Також на острові збереглися руїни середньовічних поселень, датовані, на думку вчених, XIV ст. (на захід від столиці Чаке-Чаке на півострові Ras Mkumbuu т. зв. руїни Ндаґоні / Ndagoni). До археологічних пам'яток Пемби також належать руїни Мкама-Ндуме (Mkama Ndume) на південь від аеропорту, біля с. Пуджіні (Pujini), що датуються XV ст. і являють одні з перших фортифікаційних споруд на східноафриканському узбережжі. Після тимчасового правління португальців (XVI-XVII) Пемба підпадає під владу спочатку султанату Оман (Маскат), надалі — султанату Занзібар. Маловідомим є факт, що 26 квітня 1964 року при об'єднанні Танганьїки та Занзібару відповідну угоду про утворення Об'єднаної Республіки Танзанія укладали представники не двох указаних сторін, а трьох — третьою була Республіка Пемба, яка наприкінці 1963 року, разом з Занзібаром, отримала незалежність від Великої Британії. Зараз, входячи до автономної території Занзібар, Пемба поділена на два райони — Південний та Північний. НаселенняОсновне населення острова — суахілі (ширазі), також є арабська община, представники ін. народів банту — переселенці з континенту тощо. Понад 95% населення Пемби є мусульманами. Адміністративний поділОстрів Пемба розділений на 2 регіони[1]:
У свою чергу, кожен регіон має по 2 округи. Тобто, всього 4 округи [1]:
ЕкономікаБезперечним фактом є більша родючість, по відношенню з Унгуджою, місцевих ґрунтів (що навіть знайшло відображення в арабській назві Пемби). За таких умов селяни Пемби вирощують добрі врожаї рису, бобових, кассави, бананів, кокосів тощо. Проте чи не основною сільгоспкультурою лишається і дотепер гвоздикове дерево (їх на о-ві не менше 3 млн шт.). На Пембі розвинуте рибальство. Завширшки 20 км протока Пемба, що відділяє Пембу від материка, вважається однією з найкращих у відношенні рибних багатств. З недавнього часу на Пембі активно розвивається міжнародний туризм. Гостей острову приваблюють прозорі води, незаймані пляжі й чудові корали з щедрим підводним світом обабіч Пемби. Цікаві факти
Світлини
Примітки
Джерела та посилання
|