Пеллер Володимир Ізраїлевич

Володимир Ізраїлевич Пеллер
Народження6 вересня 1913(1913-09-06)
Ольгопіль
Смерть25 грудня 1978(1978-12-25) (65 років)
Валдгейм
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військпіхота
Роки служби1936—1938, 1941—1946
ПартіяВКП(б) Редагувати інформацію у Вікіданих
Званнямолодший лейтенант[d], старшина і молодший лейтенант Редагувати інформацію у Вікіданих
Формування71-ша гвард. стр. дивізія
Командування Молодший лейтенант
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
медаль «Серп і Молот»
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Слави I ступеня орден Слави II ступеня орден Слави III ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Одеси» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Володи́мир Ізра́їлевич Пе́ллер (6 вересня 1913(19130906), містечко Ольгопіль, тепер село Чечельницького району Вінницької області — 25 грудня 1978, село Валдгейм Біробіджанського району Єврейської автономної області, тепер Російська Федерація) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — старшина роти 210-го гвардійського стрілецького полку 71-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії, гвардії старшина[1], повний кавалер ордена Слави. Голова колгоспу «Заветы Ильича» Біробіджанського району Єврейської автономної області. Герой Соціалістичної Праці (22.03.1966). Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1971—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання у 1970—1974 роках.

Життєпис

Народився в містечку Ольгопіль, повітовому центрі Подільської губернії Російської імперії (нині — село Чечельницького району Вінницької області) в селянській родині. Єврей. Здобув неповну середню освіту: закінчив сім класів. З 1930 по 1936 рік працював колгоспником.

У 1936—1938 роках проходив дійсну військову службу в прикордонних військах на далекосхідному кордоні. Після демобілізації залишився на Далекому Сході. З 1938 року працював трактористом та заступником голови колгоспу «Ройтер Октябрь» Октябрського району Єврейської автономної області РРФСР. З 1939 по 1941 рік — голова колгоспу «Ройтер Октябрь» Октябрського району Єврейської автономної області.

Вдруге до лав РСЧА призваний у 1941 році. У боях німецько-радянської війни з 1941 року. Служив старшиною роти 210-го гвардійського стрілецького полку 71-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії.

28 квітня 1944 року біля села Гора Себезького району Псковської області (Росія) гвардії старшина В. Пеллер із групою бійців наблизився до ворожого ДЗОТу і закидав його протитанковими гранатами, знищивши кулемет з обслугою.

25 липня 1944 року в бою за панівну височину поблизу населеного пункту Жагішки Зарасайського району (Литва) гвардії старшина В. Пеллер під артилерійським вогнем супротивника доправив кулеметникам і стрільцям набої. У критичний момент бою, замінив командира взводу, що вибув, підняв бійців в атаку і першим увірвався на височину. Був контужений, але залишився в строю.

17—19 вересня 1944 року в бою південно-західніше міста Добеле (Латвія) гвардії старшина В. Пеллер своєчасно забезпечував бійців роти набоями і продовольством. Був поранений, але продовжував виконувати свої обов'язки, тим самим сприяв успішному відбиттю чотирьох ворожих атак.

За мужність і відвагу, проявлені в боях 5 червня 1944 року гвардії старшина Пеллер Володимир Ізраїлевич нагороджений орденом Слави 3-го ступеня (№ 60265). За мужність і відвагу, проявлені в боях, 3 жовтня 1944 гвардії старшина Пеллер Володимир Ізраїлевич нагороджений орденом Слави 2-го ступеня (№ 3842). Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії старшина Пеллер Володимир Ізраїлевич нагороджений орденом Слави 1-го ступеня (№ 37), ставши повним кавалером ордена Слави.

У 1946 році в званні молодшого лейтенанта звільнився в запас.

У 1946—1960 роках — голова низки колгоспів Біробіджанського району Єврейської автономної області Хабаровського краю. Очолював колгосп «Правда» села Валдгейм Біробіджанського району.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1960—1962 роках — голова Надєждинського радгоспу Біробіджанського району Єврейської автономної області.

У квітні 1962 — 25 грудня 1978 року — голова колгоспу «Заветы Ильича» села Валдгейм Біробіджанського району Єврейської автономної області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 березня 1966 року за досягнуті успіхи в розвитку тваринництва, збільшенні виробництва і заготівель м'яса, молока, яєць, вовни та іншої продукції Пеллеру Володимиру Ізраїлевичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». Обирався делегатом XXIV з'їзду КПРС.

25 грудня 1978 року помер у селі Валдгейм Біробіджанського району Єврейської автономної області, де й похований.

Звання

Нагороди

Вшанування пам'яті

У селі Валдгейм Біробіджанського району Єврейської автономної області встановлено погруддя В. І. Пеллера, його ім'ям названо одну з вулиць села (колишня Лісова), а на фасаді будинку, в якому він мешкав, встановлено меморіальну дошку.

Постановою Законодавчих Зборів Єврейської автономної області від 19.07.2000 року за № 155 посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин Єврейської автономної області».

Примітки

  1. ↑ Військове звання вказане на момент представлення до ордена Слави 1-го ступеня.

Посилання

  • Пеллер Володимир Ізраїлевич. // Сайт «Герои страны» (рос.).