Пекарний порошокПе́карний порошо́к — штучний розпушувач, який застосовується при випіканні хліба. ІсторіяПекарний порошок як інгредієнт хлібовипікання був розроблений на початку XX століття. Подібну суміш продавали в XIX столітті Юстус фон Лібіх і його американський студент Ебен Хорсфорд. Перший комерційно успішний патент отримав 1903 року німецький аптекар Август Откер, засновник всесвітньо відомої групи Dr. Oetker[en]. Пекарний порошок отримав найбільше поширення серед пекарів і кондитерів Європи та Північної Америки. Входить до складу рецептур багатьох кондитерських виробів і виробів з бездріжджового тіста, у основному — для швидкого приготування. Властивості та складЯвляє собою суху суміш харчових добавок — основних і кислих солей — з додаванням наповнювача, який запобігає їх взаємодії до використання (введення в тісто).
Зі складом і кількістю інгредієнтів порошку можна експериментувати, проте в будь-якому випадку всі складові повинні бути абсолютно сухими. Для запобігання від передчасної реакції компонентів під час зберігання можна не змішувати їх, а насипати в банку або іншу ємність шарами, так, щоб шар наповнювача поділяв шари реагентів (наприклад, соди та лимонної кислоти). Перед використанням шари слід змішати, щоб компоненти потрапили в тісто в потрібній пропорції. ЗастосуванняПри приготуванні тіста пекарний порошок слід змішати з сухим борошном, призначеним для випічки (якщо розчинити порошок у воді, реакція відбудеться й вуглекислий газ виділиться раніше, ніж розчин потрапить у тісто). ЗберіганняПекарний порошок — як приготовленний, так і той, що залишився невикористаним після розкриття заводської упаковки — необхідно зберігати у герметичному скляному або порцеляновому посуду в захищеному від світла місці. Див. такожПосилання
|