|
Педро Вальяна
Педро Вальяна (ісп. Pedro Vallana Jeanguenat; 29 листопада 1897, Гечо, Країна Басків, Іспанія — 4 липня 1980, Монтевідео, Уругвай) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний арбітр і тренер. Срібний медаліст Олімпіади-1920. Спортивна кар'єраПротягом всієї футбольної кар'єри захищав кольори одного клуба — «Аренаса» (Гечо). Тричі грав у фіналах національного кубка. У 1917 і 1925 роках його команда поступилася «Мадриду» і «Барселоні», а єдиний успіх припав на 1919 рік. Тоді, у додатковий час була здобута переконлива перемога над найсильнішим каталонським клубом (5:2, хет-трик на рахунку Фелікса Сесумаги). 1920 року була створена національна збірна, яка поїхала на Олімпійський турнір до Антверпена. За першим офіційним матчем проти данців Педро Вальяна стостерігав з лави запасних, а в наступному — проти бельгійців — замінив в основі Луїса Отеро. Всього на турнірі провів чотири гри, у тому числі і в матчі за «бронзу» проти голландців (3:1). Міжнародний олімпійський комітет дискаліфікував збірну Чехословаччини, яка вважала упередженим суддівство у фіналі турніру, а срібні нагороди отримали іспанці. Брав участь і в наступних двох Олімпіадах (1924, 1928), але там його команда не змогла втрутитися у боротьбу за нагороди. Саме на змаганнях в Амстердамі провів свій останній, дванадцятий, матч у футболці національної команди, який завершився переконливою перемогою над мексиканцями (7:1). У першій загальноіспанській першості виконував обов'язки граючого тренера. В Прімері зіграв лише один матч — 17 лютого 1929 року проти барселонської «Європи» (2:5). Наприкінці цього сезону дебютував у чемпіонаті як футбольний арбітр: обслуговував поєдинок столичного «Атлетіко» і барселонської «Європи». За вісім сезонів провів у елітній лізі іспанського футболу 33 матчі. Влітку 1936 року в Іспанії розпочалася громадянська війна і футбольне життя зупинилося. Протягом 1937—1938 років був головним тренером збірної Країни Басків, яка проводила турне по країнам Європи та Південної Америки і допомагала коштами постраждалим у цій війні. 15 липня баски провели поєдинок у Києві з «динамівцями». Гра завершилася перемогою гостей з рахунком 3:1; хет-триком відзначився Ісідро Лангара, а єдиний м'яч у господарів забив Віктор Шиловський. У другій половині 1938 року команда Басконії приїхала до Аргентини, де мала попередні домовленості про декілька матчів з провідними клубами. Але аргентинський уряд вирішив не загострювати відносин з генералом Франко і заборонив своїм командам грати з піренейцями. У басків закінчилися кошти і це спровокувало внутрішній конфлікт у збірній. Щоб не загострювати ситуацію, Педро Вальяна пішов з посади головного тренера. Далі їх шляхи розійшлися — команда через Кубу повернулася до Мексики, де під назвою «Депортіво Еускаді» стала віце-чемпіоном 1939 року. Педро Вальяна поїхав до Уругваю. Працював спортивним оглядачем в одній з столичним газет і продовжував виходити на футбольне поле як головний арбітр у матчах чемпіонату Уругваю. ДосягненняСтатистикаСтатистика виступів за збірну: Статистика матчів і голів за збірну —
 Іспанія
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
