Пегільований інтерферон альфа-2а
Пегільо́ваний інтерферо́н а́льфа-2а — напівсинтетичний противірусний препарат та імуностимулятор для парентерального застосування.[1] Фармакологічні властивостіПегільований інтерферон альфа-2а — це противірусний та імуномодулюючий препарат, що синтезується шляхом кон'югації молекули ПЕГ (біс-монометоксиполіетиленгліколь) із молекулою інтерферону альфа-2а. Виробництво інтерферону альфа-2а проводиться біосинтетичним методом по технології рекомбінантної ДНК та є продуктом клонованого гену лейкоцитарного інтерферону людини, що синтезується у клітинах Escherichia coli.[2] Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні інтерферону зі специфічними рецепторами на поверхні клітини, що призводить до швидкої активації транскрипції генів, які модулюють пригнічення реплікації вірусів, пригнічення проліферації клітин та створюють імуномодулюючий ефект. Альфа-2а інтерферон не має специфічності та пригнічує реплікацію різних вірусів, але найбільше клінічне значення має активність препарату проти вірусів гепатитів В, С та D.[1] ФармакодинамікаПегільований інтерферон альфа-2а повільно всмоктується після підшкірного введення, максимальна концентрація в крові спостерігається через 72—96 годин. Найвищі концентрації препарату спостерігаються у крові, позаклітинній рідині, а також у печінці, нирках, кістковому мозку. Препарат погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат може проникати через плацентарний бар'єр. Даних за метаболізм препарату немає, виводиться препарат із організму переважно нирками, а також із жовчю. Період напіввиведення пегільованого інтерферону альфа-2а складає 84—353 години, при порушенні функції нирок цей час може збільшуватися. Показання до застосування
Пегільований інтерферон альфа-2а застосовують при хронічному вірусному гепатиті С без цирозу або із компенсованим цирозом, у тому числі із супутньою ВІЛ-інфекцією, у комбінації з рибавірином, у тому числі при неефективності лікування непегільованим інтерфероном разом із рибавірином. Пегільований інтерферон альфа-2а застосовується також при компенсованому хронічному вірусному гепатиті В з ознаками реплікації вірусу і гістологічним підтвердженням запального процесу у печінці. Пегільований інтерферон альфа-2а затверджений також для лікування дітей з вірусним гепатитом С[3] Схема лікування пегінтерфероном альфа-2а у комбінації з рибавірином може бути альтернативою схемі лікування рибавірином із пегільованим інтерфероном альфа-2b при підвищеній чутливості до останнього.[4][5] Застосовується також як монопрепарат у лікуванні хронічного гепатиту B.[1] Побічна діяПри застосуванні пегільованого інтерферону альфа-2а можливі наступні побічні ефекти[1][2]:
Крім цього, при застосуванні препарату (у менш, ніж 1 % випадків) спостерігають загостення існуючих або поява аутоімунних захворювань — тиреоїдиту, кардиту, ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака, саркоїдозу, інтерстиціального пневмоніту із летальним наслідком. ПротипоказанняПегінтерферон альфа-2а протипоказаний при аутоімунному гепатиті; декомпенсованому цирозі печінки; підвищеній чутливості до препарату та альфа-інтерферонів; печінковій недостатності у хворих із поєднаною інфекцією ВІЛ та гепатиту С; при вагітності та грудному годуванні; чоловікам, які мають сексуальних партнерок із ненадійними засобами контрацепції; дітям до 3 років.[1] Форми випускуПегільований інтерферон альфа-2а випускається у вигляді розчину для ін'єкцій по 0,5 мл у шприц-тюбиках по 135 мг та 180 мг на 1 мл розчину.[2] Примітки
Примітки
|