Пасивний елемент (електроніка)Пасивний елемент (складник) або пасивний компонент електронної техніки (англ. Passive Component) — елемент, що працює без зовнішніх джерел живлення. Вхідні сигнали передаються на вихід, відтворюючи закон часової залежності, без підсилення. Властивості цих елементів (у більшості випадків) не залежать від полярності прикладеної напруги або напрямку струму, який протікає. ВступПасивність — це властивість технічних систем, яка найчастіше зустрічається в аналоговій електроніці та системах керування. Переважно, розробники аналогових схем, використовують пасивність для позначення послідовно пасивних складників і систем, які не здатні до збільшення потужності. Натомість, інженери мереж керування будуть вживати пасивність для позначення термодинамічно пасивних систем, які споживають, але не виробляють енергію. Як такий — без контексту чи визначника, термін пасивний є неоднозначним. Електронна схема, яка цілком складається з пасивних складників, називається пасивним електричним колом і має такі ж властивості, що й пасивний компонент. Перелік пасивних елементів досить широкий (хоча, можливо, і не настільки розлогий, як номенклатура активних). До них відносять резистори, конденсатори, індуктивні компоненти, елементи комутації та інші складники. Пасивні елементи можна класифікувати за низкою ознак: призначенням, діапазонами частот, потужністю розсіювання, матеріалами і технологією виготовлення, точністю відтворення номінальних значень параметрів. Вони можуть мати сталі й змінні (регульовані) показники. З цією ознакою пов'язані принципові відмінності в їхніх улаштуваннях. Елементи зі змінними параметрами, здебільшого, значно дорожчі, мають більші габарити й масу.[1] Пристрій, який не є пасивним, називається активним компонентом. ПерелікЦей список є неповним. Запрошуємо доповнити його. Резистори
Конденсатор
Магнітноіндуктивні прилади
Мультикомпонентні системи
Перетворювачі, датчики, детектори
Антени
Коливальні
Комутаційні
Інші
Див. такожДжерела
|