2 квітня 2023 року в Болгарії відбулися парламентські вибори для обрання депутатів в Народні збори Болгарії.[1] Спочатку їх планувалося провести до листопада 2026 року, однак, оскільки жоден уряд не був затверджений після виборів 2022 року[2], президент БолгаріїРумен Радев у січні 2023 року оголосив про призначення дострокових виборів.[3]
Народні збори Болгарії залишалися роздробленими після виборів 2022 року, третіх позачергових виборів з 2021 року, і жодна партія не змогла сформувати правлячу коаліцію.[2] Партія ГЄРБ перемогла на минулих виборах, але не змогла в коаліції з Рухом за права і свободи (РПС), скласти більшість (121 місць) у парламенті, займаючи лише 103 місця у парламенті. «Болгарський підйом» (БП) і «Відродження», які разом отримали 39 місць, вважаються євроскептиками та симпатизують Росії[4], так само як і Болгарська соціалістична партія (БСП) з 25 місцями. Хоча загалом проєвропейські партії та альянси, які залишилися, виступали проти минулого уряду Бойко Борисова та відмовилися від будь-якої можливості коаліції з ГЄРБ через розбіжності щодо корупції.[5]
18 жовтня, Борисов заявив, Борисов оголосив, що його спроби сформувати коаліційний уряд перед першим засіданням нового парламенту були невдалими.[6] Наступного дня, Народні збори не змогли обрати спікера під час свого першого засідання, що сталося вперше в історії болгарської демократії. Після кількох невдалих спроб 21 жовтня Збори обравли свого найстаршого депутата парламенту Вежді Рашидова (ГЄРБ) спікером після того, як його як консенсусного кандидата, висунула Корнелія Нінова, лідерка БСП.[7][8] Тупик у формуванні нового уряду тривав протягом жовтня та листопада 2022 року, і перед наданням першого чи другого мандату президентРумен Радев заявив, що відкладе передачу третього мандата на формування уряду до Нового року, щоб відкласти вибори до березня 2023 року та уникнути найважчого зимового періоду.[9]
2 грудня Радев заявив, що наступного понеділка вручить урядовий мандат партії-переможцю виборів, тобто ГЄРБ. 5 грудня Радев надав перший мандат для формування уряду кандидату від ГЄРБ Ніколаю Габровському.[10] Наступного тижня, 12 грудня, Габровський запропонував новий уряд. Через два дні, 14 грудня, парламент відхилив його кандидатуру 125 голосами проти, хоч депутати від РПС та БП проголосували за уряд Габровського.[11] 3 січня Радев налав другий мандат кандидату від ПЗ Ніколаю Денкову[12], але Народні збори також відхилили його кандидатуру (63 голоси за, 84 - проти, 30 - утрималися, 63 - відсутні)[13]. Радев віддав третій мандат Ніновій, але вона теж не змогла сформувати уряд у парламенті, що зайшов у глухий кут.[14][15] Оскільки жоден із трьох мандатів не сформував уряд, було призначено нові вибори.
Виборча система
240 членів Народних зборів обираються за відкритим списком, пропорційним представництвом у 31 багатомандатних округах розміром від 4 до 19 місць. Прохідний поріг для партій становить 4%, місця розподіляються за методом найбільшого залишку за квотою Гейра.[16][17]