Папуга гильвінський

Папуга гильвінський

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Рід: Новогвінейський папуга (Psittaculirostris)
Вид: Папуга гильвінський
Біноміальна назва
Psittaculirostris salvadorii
(Oustalet, 1880)
Синоніми
Cyclopsittacus salvadorii Oustalet, 1880
Посилання
Вікісховище: Psittaculirostris salvadorii
Віківиди: Psittaculirostris salvadorii
ITIS: 554858
МСОП: 22684908
NCBI: 1182784

Папуга гильвінський[2] (Psittaculirostris salvadorii) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Ендемік Індонезії. Вид названий на честь італійського орнітолога Томмазо Сальвадорі[4].

Опис

Гильвінський папуга

Довжина птаха становить 19 см, вага 118 г. Забарвлення переважно зелене, місцями з блакитнувато-бірюзовим відтінком. Горло, щоки і скроні у самців жовті, у самиць зеленувато-жовті. За очима блакитні плями. Пір'я на щоках і скронях вузьке і видовжене, схоже на бороду. У самців на грудях червоний "комірець", у самиць воло блакитнувато-зелене. Очі червонувато-карі, навколо очей вузькі сірі кільця. Лапи світло-сірі, дзьоб чорний.

Поширення і екологія

Гильвінські папуги є ендеміками індонезійської провінції Папуа. Вони мешкають на півночі Нової Гвінеї, від східного узбережжя затоки Чендравасіх[en] до затоки Йос-Сударсо[en] і гір Циклопів[en]. Вони живуть в кронах рівнинних гірських тропічних лісів, в заболочених лісах і на узліссях. Зустрічаються на висоті до 400 м над рівнем моря.

Поведінка

Гильвінські папуги зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками. Живляться плодами фікусів та іншими фруктами, а також нектаром, квітами, іноді комахами та їх личинками. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період в неволі триває 25 днів. пташенята покидають гніздо через 8 тижнів після вилуплення.

Збереження

З 2013 року МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Раніше його вважали вразливим, однак виявилося, що популяція виду є більшою, ніж вважали ранішн. За оцінками дослідників, популяція гильвінських папуг становить від 30 до 75 тисяч птахів. Раніше їм загрожував вилов з метою продажу на пташиних ринках.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Psittaculirostris salvadorii.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 грудня 2021.
  4. ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 346. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Посилання

Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.