Папуга-горобець гвіанський
Папуга-горобець гвіанський[2] (Forpus passerinus) — птах родини папугових. Зовнішній виглядДовжина тіла 12—13 см, хвоста 4 см; вага 30 г. Забарвлення оперення трав'янисто-зелене, спина в нижній частині й надхвістя блакитні, тому їх ще іноді називають блакитнохвостими. Нижні криючі пір'я крила темно-синє. Крильце й другорядне махове пір'я ультрамариново-сині. Кінці махового пір'я досягають кінця хвоста. Хвіст у них короткий, заокругленої форми. Нижня частина тіла більше світла. У самців, на відміну від самок, на внутрішній стороні крила є блакитне пір'я, у самок забарвлення оперення світло-зелене. РозповсюдженняЗустрічаються у Гаяні, Суринамі, Колумбії, Венесуелі, Болівії, Парагваї й на півночі Бразилії. Спосіб життяНаселяють мангрові ліси, різні чагарники, вторинні низькорослі ліси, узлісся й вирубки. Тяжіють до рік і морському узбережжю. Крім рослинних кормів у їхній раціон входять комахи і їх личинки, павуки, багатоніжки й молюски. РозмноженняГніздяться в дуплах і порожнечах пнів, у нішах деформованих суків і стовбурів, а також у термітниках. У кладці від 3 до 6 яєць, які насиджує самка протягом 19 — 21 дня. Самець годує самку й багато часу проводить у гнізді, однак участі в насиждуванії не бере. Яйця відкладаються з інтервалом 1—2 дня, пташенята лупляться в різний час. УтриманняПташенят цих папужок місцеві мешканці забирають із гнізд і утримують у будинку. Вони добре приживаються, стають довірливими й досить цікавими. Дорослі папуги гірше пристосовуються до домашнього утримування. КласифікаціяВид містить у собі 5 підвидів:
Примітки
Література
|