Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років

Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років
49°33′01″ пн. ш. 25°35′44″ сх. д. / 49.55028° пн. ш. 25.59556° сх. д. / 49.55028; 25.59556
Типпам'ятник
Країна Україна
РозташуванняТернопіль
АрхітекторОлег Головчак
СкульпторАндрій і Володимир Сухорські та Володимир Стасюк
Матеріалбронза, пісковик
Засновано2014
Будівництво2004 — 2014
Встановлено2014
Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років. Карта розташування: Україна
Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років
Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років (Україна)
Мапа
CMNS: Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років у Вікісховищі

Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років — монумент у місті Тернополі. Розташований у сквері імені Митрополита А. Шептицького на вулиці Січових Стрільців біля управління Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ (від бульвару Тараса Шевченка).

Пам'ятник

Конкурс на проект пам'ятника проводився ще 10 років тому. З того часу на місці спорудження пам'ятника стояв пам'ятний знак. Пам'ятник — двометрове дерево з обрізаним корінням — встановлений на чорному гранітному постаменті. З чотирьох боків розташовані назви історичних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Висота скульптури — понад два метри і виготовлена з бронзи (крона та стовбур) та пісковику (частина під написом, який перетинає коріння). Біля пам'ятника за підтримки Тернопільської міської ради облаштували алею з квітів, встановили ліхтарі та лавки. До роботи над монументом долучилися і багато меценатів та етнічних організацій.

Напис на пам'ятнику:

Українцям-жертвам депортації 1944-46, 1951

Символіка

Дерево без коріння, як лемки без своїх земель — така ідея монументу. У його кроні — постаті згорьованих людей, які зібравши пожитки на вози, покидають свої домівки, а позаду: храми, цвинтар, хати та одинокий сумний лелека, як символ дому, який знаходиться там — на малій Батьківщині, і чекає своїх господарів.

Автори

Авторами пам'ятника є тернопільський архітектор Олег Головчак, скульптори зі Львова Андрій і Володимир Сухорські (сини лемківського майстра дерев'яної об'ємної різьби Андрія Сухорського) та Володимир Стасюк із Рівного.

Відкриття

Пам'ятник урочисто відкрили в День Незалежності України 24 серпня 2014 року з нагоди 70-річчя з часу примусового виселення українців з історичних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя в 1940-их роках.

На відкритті були представники духовенства, політичних і громадських організацій Тернопільської області, зокрема, народний депутат України Олексій Кайда, голова Тернопільської облдержадміністрації Олег Сиротюк, міський голова Тернополя Сергій Надал.

Світлини

Джерела

  • Садовська, Г. І залишився самотнім лелека / Галина Садовська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 70 (29 серп.). — С. 7 — (Вшанування).
  • Пам'ятники жертвам депортації українців на Тернопільщині: фотокаталог пам'ятників і пам'ятних знаків. — Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2017. — 48 с.; іл. http://lemky.org.ua/images/books/monuments.pdf[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

Зовнішні відеофайли
Пам'ятник жертвам депортації споруджують у Тернополі на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 22 серпня.
У Тернополі відкрили пам'ятник депортованим українцям на YouTube // Телеканал TV-4. — 24 серпня.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років