Палац Сфатул Церій

Палац Сфатул Церій
47°01′20″ пн. ш. 28°49′02″ сх. д.
Країна	Молдова
Розташування	Кишинів
Тип	пам'ятка і будівля
Стиль	класицизм
Архітектор	Etti-Rosa Spirer^d
Дата заснування	1905
Палац Сфатул Церій Палац Сфатул Церій (Молдова)
Медіафайли у Вікісховищі

Палац Сфатул Церій (рум. Sediul Sfatului Țării) — будівля в Кишиневі, що спочатку розміщувалася в 3-й гімназії для хлопчиків, розташована по вул. Олексія Матійовича. У 1917-1918 тут розташовувався парламент автономної Молдови - Сфатул Церій. Внесено до реєстру пам'яток державного значення Молдови[1][2][3].

Історія

Будівля зведена за проектом Володимира Циганки, призначалася як дитячий будинок та пансіонат для 70 хлопчиків із дворянських сімей. У 1905, коли будівельні роботи завершено, будівлю передано міністерству освіти, яка вирішила відкрити в ньому третю чоловічу гімназію. Двоповерхова будівля збудована за планом, що нагадує кириличну букву «ж», у стилі французького класицизму і відокремлена від вулиці просторим садом[3]. Усередині, окрім навчальних приміщень, знаходилася шкільна церква Святого Стефана[2].

У 1914 в будівлі розмістили військовий шпиталь.

У 1917 колишня гімназія стала резиденцією Національної ради (Сфатул Церій), парламенту Бессарабії, яка отримала автономію після Лютневої революції в Російській імперії[3].

2 грудня 1917 Сфатул Церій ухвалив створити Молдовську демократичну республіку зі статусом, який можна порівняти зі статусом Великого князівства Фінляндського до 1917[4], а 27 березня 1918 проголосували за приєднання Бессарабії до Румунії[2]. Під час голосування будівля парламенту була оточена румунськими військами, які вторглися до Бессарабії у січні того ж року, вигнавши з неї більшовиків[5]. Пам'ятна дошка на фасаді будівлі вказує на період роботи парламенту Молдови.

У міжвоєнний період у будівлі містилася чоловіча гімназія ім. Олександру Донича[2]. Перед палацом стояла копія фігури Капітолійської вовчиці, яка мала символізувати римське походження румунів.

У 1934 будівля передана відділенню агрономічних наук Яського університету.

Під час Другої світової війни будівля сильно постраждала і в 1950 реконструйована за проектом Етті-Рози Спірер. У ньому розташовувався Сільськогосподарський інститут, а потім Академія мистецтв, згодом перейменована на Академію музики, театру та мистецтв[3].

У перші десятиліття XXI століття технічний стан будівлі був дуже поганим [6], і він вимагав термінового ремонту.

Галерея

• 
  1910.
• 
  1920.
• 
  1930
• 
  Члени Стафул Церію, 10 грудня 1918
• 
  Марка. 1928
• 
  Марка. 1997
• 
  Марка

Примітки

1. Palatului Sfatului Țării, Chișinău, 1918 – Muzeul Virtual al Unirii. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
2. CHIȘINĂU /// Povestea clădirii în care s-a făcut Unirea | Istorie. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 17 листопада 2020.
3. Alexei Mateevici, 111 – Clădirea fostului gimnaziu nr.3 pentru băieţi în care, în martie 1918 şi-a ţinut şedinţele Sfatul Ţări. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
4. Ch. King. The Moldovans. Romania, Russia and the Politics of Culture. — Stanford : Hoover Institution Press, Stanford University Press, 2000. — P. 33. — ISBN 9780817997922.
5. Ch. King, 2000
6. Un deputat de la București le cere autorităților României să ajute R. Moldova pentru a SALVA clădirea în care Sfatul Țării a votat Actul Unirii cu România. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 17 листопада 2020.