|
Пагорби Лушай
Пагорби Лушай або Лушайські гори (вим. lʊˈʃaɪ, також відомі як Пагорби Мізо) утворюють горбистий регіон у системі гірського хребта Паткай, що у складі Араканських гір. ГеографіяПагорби Лушай розташовані на кордоні Індії (штат Мізорам) та М'янми (штат Чин), більша частина гір приходиться на територію Індії. Гірський хребет тягнеться в напрямку з півночі на південь. Пхонгпуй ― найвища вершина Лушай, що піднімається на висоту 2764[1] метрів поблизу кордону з М'янмою, також відома як «Блакитна гора».[2] Пхонгпуй є також найвищою гірською вершиною штату Мізорам, Індія. Пагорби Лушай для місцевих племен є релігійним місцем. Вершина Пхонгпуй була головним центром народної релігії. Вона має плоску вершину, що покрита альпійськими луками, на якій за віруваннями тубільців, була місцем проживання кількох божеств. Пагорби Лушай розташовано у зоні сейсмічної активності, тут відбуваються повільні рухи між Індійської літосферною плитою та Бірманською мікроплитою[3]. Геологічно гори складені флішовими осадовими породами пізньої крейди та еоцену, які зігнуті у складки та мають розломи.[1] Клімат коливається від субтропічного до альпійського через перепади висот. Пагорби Лушай розташовані в басейні річки Каладан, між її притоками Туйпуї та Тіау [4]. З вершини Пхонгпуй можна побачити кордон з М'янмою, який проходить по річці Тіау[5]. Флора і фаунаПагорби здебільшого вкриті густими бамбуковими джунглями та густим підліском, зустрічаються білі орхідеї,; але в східній частині, ймовірно, завдяки меншій кількості опадів, зустрічаються ліси, в яких домінують гімалайський дуб та індійська сосна, суцільні чагарникові галявини рододендрона та альпійські луки[6]. На пагорбах зустрічається велика кількість різноманітних метеликів та птахів: сапсан, трагопан Бліта, сонячні птахи, сіра сибія, золотогорлий барбет, фазан місіс Хьюм, птах-носорог, темнокорпий стриж, гірська бамбукова куріпка, чорний орел та інші птахи[7]. Також на пагорбах можна побачити тварин, таких як гірський козел, повільний лорі, тигр , леопард, леопардовий кіт, сероу, горал, азіатський чорний ведмідь, пенькохвостий макак і лангур[8]. Дуже рідкісний хмарний леопард був зареєстрований у районі гірського хребта з 1997 року[9]. З 1992 року територія Пагорбів Лушай включена в охоронну територію національного парку Пхонгпуй, одного з двох національних парків в Мізорамі[10]. Уряд Мізораму дозволяє екологічно чисте відвідування гори Пхонгпуй лише з листопада по квітень[11]. НаселенняПагорби Лушай, тепер відомі як Пагорби Мізо, мають довгу історію заселення різними племенами. Народ Мізо був найбільшим і найвидатнішим серед них. Плем'я Хмар також проживає в регіоні та має культурні зв'язки з Мізо. Південні райони пагорбів Лушаї населені народом Чакма та народом Мара. Спільнота народу Лаї, живе в окремих частинах пагорбів Лушай. Джерела
ПосиланняПримітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
