Павлюк Георгій Миколайович
Гео́ргій Микола́йович Павлю́к (20 листопада 1925, Одеса — 14 листопада 1987, Одеса) — український художник, педагог, професор, заслужений художник УРСР. Син художника Миколи Павлюка, батько художниці Галини Павлюк. Біографічні відомостіНародився 20 листопада в Одесі в родині митців. Його батько, Микола Артемович був талановитим живописцем та видатним педагогом,[1] який виховав декілька поколінь художників у стінах Одеського художнього училища. Мати — Марія Георгіївна теж була художницею. У 1940-х роках розпочавши навчання в Одеському художньому училищі, Г. Павлюк мав його залишити з початком війни. З 1943 по 1944 — брав участь у партизанському русі в Нерубайському загоні, у катакомбах. 1944—1946 — учасник нацистсько-радянської війни. Брав участь в визволенні Дрездена, Праги, Берліна. Нагороджений бойовими нагородами. Лише у 1946 році Георгій Павлюк повертається студент Одеського художнього училища. Навчався в майстерні професора Т. Б. Фраєрмана, М. А. Павлюка. 1947—1953 — навчався в Київському художньому інституті, майстерня професора С. O. Григор'єва. У 1950 році — вперше брав участь у художній виставці. У 1953 році повертається до рідного міста назавжди. З цього часу протягом 13 років Георгій Миколайович викладав малюнок та живопис в Одеському художньому училищі. З 1957 — член Спілки художників СРСР. 1972—1975 — викладав живопис та малюнок в Одеському інжерно-будівельному інституті. 1980—1985 — голова живописної ради Одеської організації Спілки художників України. Заступник голови живописної секції Одеської організації Спілки художників України. 1985—1987 — член республіканського правління Спілки художників УРСР. Заступник голови правління Одеської організації Спілки художників УРСР[2]. 1987 — пішов з життя. Похований в Одесі. ДоробокГеоргій Павлюк працював в жанрі тематичної картини, пейзажі. Роботи художника починаючи з 1951 року багато разів були представлені на зарубіжних виставках у Німеччині, Польщі, Єгипті, Болгарії, Угорщині, Японії, Італії, США, Румунії та Фінляндії. У 1986 році відбулась творча поїздка в Монголію, після повернення з якої в Одесі та Києві було відкрито останню у житті автора виставку «Два тижня по Монголії». У 1993—1994 роках в Одеському художньому музеї пройшла виставка Г. М. Павлюка[3]. Картини художника зберігаються у колекціях Сумського художнього музею, Новокаховської картинної галереї ім. А. С. Гавдзинського. Вінницького художнього музею, Івано-франківському художньому музеї, Ізмаїльській картинній галереї, Чернігівському художньому музеї, Житомирському краєзнавчому музеї, Хмельницькому художньому музеї, Музеї сучасного мистецтва України[4], Національної академії образотворчого мистецтва, та приватних збірках України, Японії, Бельгії. За життя Георгій Павлюк був відомим та успішним живописцем, а також багато часу проводив зі своїми учнями. Серед послідовників Павлюка — заслужений художник України Анатолій Кравченко[5]. Нагороди
Примітки
|