Павлов Едуард Євгенович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Павлов.
Павлов Едуард Євгенович
Народження11 серпня 1937(1937-08-11) Редагувати інформацію у Вікіданих
Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть29 січня 2005(2005-01-29) (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанржанрове малярство, пейзаж, портрет і натюрморт Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительДубіновський Лазар Ісаакович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих

Едуард Євгенович Па́влов (11 серпня 1937, Біла Церква — 29 січня 2005, Нью-Йорк) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1970 року.

Біографія

Народився 11 серпня 1937 року в місті Білій Церкві Київської області (нині Україна). 1960 року закінчив Кишинівське художнє училище, де навчався у Лазаря Дубіновського[1].

Протягом 1961—1991 років працював художником Одеського художньо-виробничого комбінату. Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Карла Лібкнехта, № 46, квартира № 8[2] та у будинку на вулиці Садовій, № 2[3]. 1998 року емігрував до США. Помер у Нью-Йорку 29 січня 2005 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, автор жанрових картин, пейзажів, портретів, натюрмортів. У відображенні краєвидів тяжів до експресивно-монументальних форм, з 1994 року працював виключно в абстракції. Серед робіт:

  • «Зимовий пейзаж» (1963);
  • «Жовтень» (1963, Музей сучасного мистецтва Одеси)[1];
  • «Одеський пейзаж» (1964);
  • «Пейзаж з конями» (1966);
  • «Пейзаж з літаком» (1967);
  • «Одеський дворик взимку» (1967);
  • «Літо» (1967);
  • «Натюрморт з динями» (1967);
  • «Натюрморт з гантелями» (1968);
  • «Портрет художника Льва Межберга» (1968);
  • «Південний Буг» (1969);
  • «Натюрморт з глечиком» (1969);
  • «Портрет жінки» (1969);
  • «Портрет батька» (1970);
  • «Глід» (1971);
  • «Млин» (1971, Музей сучасного мистецтва Одеси)[1];
  • «Літак» (1974);
  • «Натюрморт» (1980, Музей сучасного мистецтва Одеси)[1];
  • «Жінка з глечиком» (1993, Музей сучасного мистецтва Одеси)[1];
  • «Композиція» (1997);
  • «Апельсини» (1998);
серії
  • «Одеса. Пагорби» (1968—1976);
  • абстрактних творів (1994—1998).

Брав участь в обласних, республіканських і зарубіжних художніх виставках з 1960 року. Персональна виставка відбулася у 1998 році в Одесі.

Крім згаданого музею, твори художника представлені в музеях Києва та приватних зібраннях України, Франції, Італії, США, Ізраїлю[1].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Павлов Эдуард Евгеньевич / Окна соцреализма. (рос.)
  2. ↑ Павлов Едуард Євгенович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 559.
  3. ↑ Павлов Едуард Євгенович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 111.

Література