Павлов Василь Борисович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Павлов.
Павлов Василь Борисович
Народився17 грудня 1974(1974-12-17) Редагувати інформацію у Вікіданих (50 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, педагог
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьвійськова історія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКиївський військовий ліцей імені Івана Богуна Редагувати інформацію у Вікіданих
Український інститут національної пам'яті Редагувати інформацію у Вікіданих
КНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Український центр культурних досліджень Редагувати інформацію у Вікіданих
Міністерство оборони України Редагувати інформацію у Вікіданих
Міністерство у справах ветеранів України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня

Васи́ль Бори́сович Па́влов (нар. 17 грудня 1974; Київ) — український військовий історик, викладач, радник міністра у справах ветеранів (з 2021 року); завідувач сектору воєнно-історичної політики Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України (2019—2020), радник заступника голови Адміністрації Президента України (2017—2019), провідний спеціаліст відділу військово-патріотичного виховання Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України (2018—2019), голова ГО «Центр мілітарної історії»[1].

Біографія

Народився 17 грудня 1974 року в Києві.

Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. У 1996—2014 роках працював вчителем історії Київського військового ліцею ім. І. Богуна, був завідувачем навчально-методичного кабінету.

У 2015―2016 роках працював головним спеціалістом Управління популяризаційно-просвітницької роботи Українського інституту національної пам'яті[2][3]. Був членом робочої групи з доопрацювання навчальних програм з історії при Міністерстві освіти і науки України. Брав участь у розробці навчальних програм «Історія українського війська», «Основи військової етики та психології» для військових ліцеїв і ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою[2].

Працював співробітником науково-дослідної частини історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка[4][5].

У 2017—2019 роках — радник заступника голови Адміністрації Президента України[6][7][8].

У 2018 році заснував громадську організацію «Центр мілітарної історії»[9].

З 2018 по 2019 рік працював провідним спеціалістом відділу військово-патріотичного виховання Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України[10][11][12].

У 2019—2020 роках — завідувач сектору воєнно-історичної політики Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України[13].

Також був співробітником Українського центру культурних досліджень[14].

У 2020 році був призначений головним спеціалістом експертної групи національно-патріотичного виховання Міністерства у справах ветеранів[15], а з 2021 року є радником міністра у справах ветеранів[16].

Під час Російського вторгнення в Україну працював керівником експертної групи з питань внутрішніх комунікацій Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України[17].

Нагороди

  • орден «За заслуги» ІІІ ступеня (1 грудня 2017 року) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[18]

Друковані праці

  • Захисник України / С. Хараху, І. Дзюба, Є. Саганчі, О. Ящишин, В. Павлов, В. Нефедов.— Львів: Світ, 2018;— 224 с.: іл.
  • Захист Вітчизни (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. осв. / С. Хараху, В. Павлов, І. Дзюба, Є. Саганчі — Львів: Світ, 2018. — 216 с. : іл., табл
  • Історія українського війська / М. Відейко, А. Галушка, В. Лободаєв, М. Майоров, Я. Примаченко, Є. Синиця, А. Харук та ін. / під заг. ред. В. Павлова — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016; — 416 с.
  • І розверзлося пекло… Світ у війні 1939—1945 років / М. Гейстінґс / під. заг. ред. В. Павлова — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2019—752 с.

Примітки

  1. ↑ Василь Павлов: «Найбільшою перемогою українців за час незалежності стане поява власного історичного наративу». armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  2. ↑ а б «Паралелі» Василь Павлов: маловідомі факти Другої світової війни - Паралелі - ПравдаТУТ телеканал. web.archive.org. 14 липня 2018. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 13 грудня 2019.
  3. ↑ Хорунжий замість лейтенанта: як можуть змінитись військові звання?. tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  4. ↑ Презентація книги "Історія українського війська". www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  5. ↑ Павлов Василь Борисович. dsr.univ.kiev.ua. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 3 грудня 2018.
  6. ↑ Ребрендинг армії: На часі нова ідеологія війська. day.kyiv.ua. Архів оригіналу за 13 грудня 2019.
  7. ↑ Цікаві зустрічі у військово-морському ліцеї. Інфопростір Одеси та області (укр.). 17 березня 2018. Процитовано 13 грудня 2019.
  8. ↑ Макс Гейстінґс (2019). І розверзлося пекло… Світ у війні 1939-1945 років. Клуб сімейного дозвілля. ISBN 9786171271456.
  9. ↑ Василь Павлов. 406oabr.mk.ua. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  10. ↑ Протокол № 8 Засідання Громадської ради при Міністерстві оборони України (PDF). www.mil.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2019.
  11. ↑ Історична конференція «Польща-Україна: за нашу і вашу свободу». Польський Інститут у Києві. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  12. ↑ УІНП. У Мистецькому Арсеналі обговорять питання увічнення пам’яті українських героїв. УІНП (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  13. ↑ Військовий історик Василь Павлов: “Ми не маємо права усвідомлювати себе уламком Радянської армії, а повинні бути Українською армією” – АрміяInform. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  14. ↑ Міністерство культури України :: До Дня пам'яті та примирення у Києві відкрилася фотовиставка "Герої". mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  15. ↑ Ветеранам Монастирищини Василь Павлов пообіцяв вирішити проблеми. Новини Черкас. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  16. ↑ Відбудеться презентація концепції нагородної системи Головнокомандувача Збройних Сил України. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  17. ↑ УІНП (5 травня 2023). Інститут доєднався до дискусії, як Друга світова війна впливає на сьогодення. УІНП (укр.). Процитовано 4 червня 2023.
  18. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №398/2017. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 13 грудня 2019.