Павликів Теофіл Михайлович

о. Теофіл Павликів
Парох церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Львові
(1858—1905)
Загальна інформація
Народження7 серпня 1821(1821-08-07)
м. Бережани
Смерть17 липня 1905(1905-07-17) (83 роки)
м. Львів
Служіння в церкві
КонфесіяУГКЦ
Рукоположення1846
Матеріали до статті на Вікісховищі
Павликів Теофіл Михайлович
Павликів Теофіл Михайлович
Павликів Теофіл Михайлович
о. Т. Павликів (2-й ряд, стоїть 2-й справа)
Посол до Австрійського парламенту
1873 — 1879
Посол до Галицького сейму
1861 — 1876
Народився7 серпня 1821(1821-08-07)[1]
Бережани, Україна[1]
Помер17 липня 1905(1905-07-17)[1] (83 роки)
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1]
Відомий якполітик
КраїнаАвстрійська імперія і Австро-Угорщина
Alma materЛНУ ім. І. Франка[1]
Політична партіяРуський клуб
РелігіяУкраїнська греко-католицька церква
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павликів.

о. Теофіл (Теофіль[2]) Михайлович Павликів[3] (7 серпня 1821, Бережани — 17 липня[4] 1905, Львів) — руський (український) педагог,[2] греко-католицький священник, політичний і громадський діяч, москвофіл. Батько співачки Марії Павликів.

Життєпис

Народився 7 серпня 1821 року в сім'ї пароха Бережан[5].

Навчався в Бережанській гімназії[2] Закінчив Львівську духовну семінарію, був висвячений у 1846 році. Від 1846 року адміністратор парафії Дунаїв поблизу Бережан, парох Бережан (1846—1858, або з 1847 року[2]), водночас учитель Бережанської гімназії (перший викладач руської (української) мови в Бережанській гімназії.[2] З 1858 року парох Успенської (Волоської) церкви у Львові, з 1869 року львівський декан, крилошанин митрополичої капітули.

Авторитетний лідер москвофілів, входив до складу проводу багатьох москвофільських товариств, перший голова «Руської ради», у 1880—1884 роках очолював «Общество ім. М. Качковського».

Автор статей у пресі, скарбник «Руської ради».[2] Його особистий архів зберігають у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.

Помер у Львові 17 липня 1905 року. Похований на полі № 4 Личаківського цвинтаря.

Громадсько-політична діяльність

Посол до Галицького крайового сейму в 1861—1866 роках (округ Бережани — Перемишляни, IV курія, входив до «Руського клубу»[6]), 1867—1869 (округ Підгайці — Козова, IV курія, входив до «Руського клубу»[7]), 1873—1876 (округ Белз — Угнів — Сокаль, IV курія, входив до «Руського клубу», обраний замість о. Йосифа Яюса, повноваження якого не були затверджені[8]). Один з найздібніших і найактивніших парламентарів, промовляв ледь не щозасідання. Посол до Райхсрату в 1873—1879 роках[5].

Примітки

  1. ↑ а б в г д http://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_P/Pavlikov_Theophil_1821_1905.xml
  2. ↑ а б в г д е Пиндус Б., Хаварівський Б. Павликів Теофіль Михайлович… — С. 7.
  3. ↑ Павликів Теофіл // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1966. — Т. 5. — С. 1916
  4. ↑ Доповнення та уточнення до 3-го тому // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 784. — ISBN 978-966-528-318-8.
  5. ↑ а б Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 169.
  6. ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 103—104.
  7. ↑ Там само. — C. 105—106.
  8. ↑ Там само. — С. 107—108.

Джерела


Українська греко-католицька церква Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.