П'єр де Монмор

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати= |Чоловік=

П'єр де Монмор
фр. Pierre Rémond de Montmort
Ім'я при народженні	фр. Pierre Rémond[1]
Народився	27 жовтня 1678(1678-10-27) Париж, Франція
Помер	7 жовтня 1719(1719-10-07) (40 років) Париж, Франція ·натуральна віспа[1]
Місце проживання	Château de Montmort^d[1]
Країна	Франція
Діяльність	математик
Галузь	математика
Заклад	Собор Паризької Богоматері[1]
Науковий керівник	Ніколя Мальбранш
Вчителі	Ніколя Мальбранш[2]
Членство	Лондонське королівське товариство  Французька академія наук[1]
Батько	Франсуа Ремон
Мати	Маргеріт Ралі
Брати, сестри	Nicolas-François Rémond^d
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (1715)
Автограф
П'єр де Монмор у Вікісховищі

П'єр де Монмо́р (фр. Pierre Rémond de Montmort; 27 жовтня 1678, Париж — 7 жовтня 1719,) — французький математик, член Лондонського королівського товариства (1715), Французької академії наук (1716), зробив значний внесок у становлення теорії ймовірностей.

Біографія

П'єр Ремон (титул «де Монмор» він отримав значно пізніше) народився в Парижі в аристократичній родині. Батько — Франсуа Ремон (фр. François Rémond), мати — Маргеріт Ралі (фр. Marguerite Rallu). Батько бажав бачити сина юристом, і П'єр почав вивчати правознавство, але вирушив до Англії, а звідти до Німеччини. Під керівництвом Ніколя Мальбранша освоював філософію і картезіанську фізику, але врешті присвятив себе математиці. До Франції повернувся у 1699 році.

Після смерті батька отримав великий спадок; 1704 року купив замок Шато-де-Монмор і з цього часу називався «П'єр Ремон де Монмор». Листувався з багатьма відомими математиками свого часу: Лейбніцем, Муавром, Миколою I Бернуллі, Тейлором та іншими; чимало з них гостювали в замку де Монмор. У 1715 році, під час чергового візиту до Англії, П'єр Де Монмор був обраний членом Королівського товариства, і в 1716 році став членом Французької академії наук.

Знаний завдяки публікації 1708 року книги «Досвід дослідження азартних ігор» (фр. Essay d'analyse sur les jeux de hazard), перевиданої з доповненнями 1713 року; ця книга містила дослідження ймовірності виграшу в азартних іграх за теорією перерахування.

Також цікавився скінченними різницями. У 1713 році вивів формулу для обрахунку суми кінцевого n складника послідовності

${\displaystyle na+{\frac {n(n-1)}{1\cdot 2}}\Delta a+{\frac {n(n-1)(n-2)}{1\cdot 2\cdot 3}}\Delta ^{2}a+\cdots ,}$

де Δ є диференційним оператором.

Помер від натуральної віспи під час її епідемії 1719 року.[3]

Публікації

Essay d'analyse sur les jeux de hazard, 1713.

• de Montmort, P. R. . Essay d'analyse sur les jeux de hazard. — Paris : Jacque Quillau, 1708.
• de Montmort, P. R. . Essay d'analyse sur les jeux de hazard. Seconde Edition, Revue & augmentée de plusieurs Lettres. — Paris : Jacque Quillau, 1713.

Примітки

1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
   d:Track:Q547473
2. https://books.google.cat/books?id=Mtt1EAAAQBAJ&pg=PA173 — С. 173.
3. Pierre Rémond de Montmort

Посилання

• O'Connor J. J., Robertson E. F.  Pierre Rémond de Montmort. Матеріали архіву MacTutor. Процитовано 2014-13-02. (англ.)