П'єр Анрі

П'єр Анрі
Pierre Henry
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яфр. Pierre Georges Albert François Henry[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження9 грудня 1927(1927-12-09)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняXV округ Парижа, Париж[1]
Дата смерті5 липня 2017(2017-07-05)[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (89 років)
Місце смертіXIV округ Парижа, Париж[1]
Причина смертісепсис[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1948 Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Франція[8][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, кінокомпозитор, музичний продюсер, звуковий митець
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіНадія Буланже[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
ЖанрКонкретна музика, електронна музика
СпівпрацяП'ер Шеффер, Моріс Бежар
ЛейблиPhilips Recordsd Редагувати інформацію у Вікіданих і Universal Music Group Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцер ордену «За заслуги» Командор ордена Мистецтв і літератури офіцер ордена Почесного легіону
pierre-henry.org Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

П'єр Анрі (фр. Pierre Henry; 27 грудня 1927, Париж, Франція — 5 липня 2017, там само) — французький композитор.

Біографія

У 19381948 роках навчався в Паризькій консерваторії, в тому числі у Наді Буланже і Олів'є Мессіана. З 1949 року працював в експериментальній студії Французького радіо і ТБ, де разом з П'єром Шеффером займався конкретною музикою, а також вони засновують групу Groupe de Recherche de Musique Concrète (GRMC), у розпорядження якої в 1951 році Французьке радіо надало нову студію звукозапису з магнітофоном. Перший і найвідоміший плід їхньої співпраці — Симфонія для однієї людини (фр. Symphonie pour un homme seul, 1950). У 1958 році залишив групу конкретної музики, через два роки заснував першу у Франції приватну студію електронної музики, в 1982 році — ще одну подібну студію.

Творчість

Всі твори Анрі створені шляхом перетворення і монтажу звучань, записаних на плівку. Серед його найвідоміших робіт — балети для трупи Моріса Бежара, в тому числі «Орфей» (1958), «Подорож» (1962, за тибетською Книгою мертвих), «Варіації для дверей і подиху» (1963), «Ніжинський, клоун Божий» (1971). Анрі створив також безліч фонограм до фільмів, театральних вистав, радіопостановок, художніх інсталяцій.

Примітки

Посилання