Очиток однорічний

Очиток однорічний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолистові (Crassulaceae)
Рід: Очиток (Sedum)
Вид:
Очиток однорічний (S. annuum)
Біноміальна назва
Sedum annuum

Очиток однорічний[1][2][3] (Sedum annuum) — вид трав'янистих рослин родини товстолисті (Crassulaceae), поширений ув Європі та Ґренландії. Етимологія: лат. annuum — «однорічний»[4].

Опис

Одно- або дворічна трав'яниста рослина заввишки 5–15 см. Стебла прямі, гіллясті від підстави, гілки прямостійні, кінчик згинається вниз. Листки чергові, безчерешкові, рідкісні. Пластини цілком циліндричні, обидві сторони плоскі, гладкі, м'ясисті, спершу зелено-лаймові, пізніше часто з червонувато-коричневими плямами, 6 × 2 мм, верхівки тупі. Суцвіття нещільні 3–15-квіткові, 2–3-розгалужені. Квіти: віночок звичайний (радіально симетричний), (зеленувато) жовтий, прибл. 1 см у ширину; пелюсток п'ять, завдовжки 3–4 мм. Чашолистків 5, вони розпростерті, виразні, зелені, ланцетні, нерівні, 1.5–2.5 × 0.5–1 мм, верх гострий. Тичинок 10. Маточок 5. Плоди 5-дольні, світло-коричневі або жовті багатонасінні листянки.

Поширення

Європа (Албанія, Вірменія, Австрія, Болгарія, Чорногорія, Хорватія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Швейцарія, Іспанія, Андорра, Ісландія, Італія, Македонія, Норвегія, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Швеція, Туреччина в Європі, Україна); Північна Америка (Гренландія). Населяє скелі, обриви, схили пагорбів, луки, стіни, тундру.

В Україні зростає на скелях в альпійському поясі — у Карпатах[1]. Рослина підлягає особливій охороні на території Закарпатської області[2].

Галерея

Джерела

  1. ↑ а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 153. (рос.)(укр.)
  2. ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України. — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с.
  3. ↑ Довідник назв рослин України
  4. ↑ Dictionary of Botanical Epithets (англ.)


Гібіскус Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.