Охотсько-Евенський національний округ
Охотсько-Евенський національний округ — національний округ у складі Далекосхідного краю РРФСР, існував у 1930–1934 роках. Ім'я національного округу зберігалося в назві Охотської районної газети «Охотсько-Евенська правда». ІсторіяПівнічно-східне узбережжя Охотського моря, яке увійшло до складу округу, на півдні населяли евенки (тунгуси), на півночі — споріднені з ними евени (ламути). Після входження краю до складу Росії на його узбережжі були споруджені порти для морського сполучення з Якутською областю, до складу якої регіон входив у другій половині ХІХ століття. У 1922–1923 роках регіон контролювався силами антибільшовицької Якутської народної армії та прибулого їм на допомогу білогвардійського десанту з Примор'я. У 1924–1925 на узбережжі відбулося інше антирадянське повстання, яке проголосило утворення незалежної Тунгуської республіки. Радянській владі вдалося домовитися з повстанцями зокрема на умовах приєднання краю до Якутії, чого в результаті зроблено не було. Округ було створено постановою Президії ВЦВК від 10 грудня 1930 в районі компактного проживання евенів. До складу округу були включені:
Центр округу спочатку розташовувався в п. Нагаєво (нині м Магадан), потім було перенесено в Охотськ. У 1931 Ольський і Північно-Евенський райони фактично перейшли в управління Дальбуду, офіційно залишаючись у складі національного округу. Постановою Президії ВЦВК від 22 липня 1934 округ було включено до складу новоствореної Нижньоамурської області[2] Постановою Президії ВЦВК від 15 вересня 1934 округ було скасовано, його райони були безпосередньо підпорядковані Нижньоамурському облвиконкому[3]. Карти
Адміністративний поділ
ПриміткиРесурси Інтернету
|