Офра Хаза походила з родини євреїв — вихідців з Ємену.
Її співоча кар'єра була справжнім злетом на естрадний олімп Ізраїлю, вона доволі швидко стала популярною і за кордоном (в США та Європі), також знялася в кількох ізраїльських кінострічках, а у 1999 році в американській «Принц Єгипту».
Багатомовна Хаза у своїй творчості вдало поєднувала традиційний спів і більш комерційно успішний поп-напрям, не зраджуючи своїм кореням. Її мелос злучав східні й західні мотиви, різноманітні інструменти, оркестровий супровід і танцювальні мотиви.
Впродовж кар'єри чимало альбомів Офри Хази стали «платиновими» і «золотими».
У 1983 році співачка з піснею «Хай» («Живий») представляла Ізраїль на Міжнародному конкурсі Євробачення і посіла 2-ге місце.
Наприкінці 1980-х популярність Офри Хази досягла СРСР — на загальносоюзному телебаченні з'явились і стали популярними кліпи співачки на пісні «Show me» і «Im Nin'alu» (з альбому «Shaday», 1988).
У 1998 році, на святкуванні 50-річчя Ізраїлю «Ювілейні дзвони», Офра Хаза виконала одну з найпопулярніших версій пісні Золотий Єрусалим[7].
Офра Хаза померла на 43-му році життя від пневмонії на тлі СНІДу, який вона мала.
(Примітка: закреслено лише ті роки, коли Ізраїль не брав участь у конкурсі; жирним шрифтом виділено перемоги, сірим кольором — відмови від проведення конкурсу)