Отто Перес Моліна

Отто Перес Моліна
Otto Pérez Molina
Отто Перес Моліна
Отто Перес Моліна
32-й Президент Гватемали
14 січня 2012 — 3 вересня 2015
Попередник: Альваро Колом
Наступник: Джиммі Моралес
 
Ім'я при народженні: ісп. Otto Fernando Pérez Molina
Народження: 1 грудня 1950(1950-12-01)[1][2] (74 роки)
Гватемала, Гватемала
Країна:  Гватемала
Релігія: Католицизм
Освіта: Школа Америк і Inter-American Defense Colleged
Партія: Патріотична партія
Шлюб: Роза Перес
Діти: Отто Перес
Автограф:
Нагороди:
орден Кетцаля

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Отто Перес Моліна (ісп. Otto Pérez Molina; нар. 1 грудня 1950 Гватемала) — гватемальський військовий і політичний діяч, президент держави з 14 січня 2012 року[3] до 3 вересня 2015.

Біографія

Отто Перес Моліна народився 1 грудня 1950 року у місті Гватемала. Закінчив військову академію Гватемали, а згодом Школу Америк та Міжамериканський оборонний коледж у США. Займав посади військового інспектора і керівника розвідки. У 1983 році брав участь у військовому перевороті Оскара Умберто Мехії Віктореса. 1993 року почав працювати в команді президента Раміро де Леон Карпіо, колишнього правозахисника. Брав участь у підписання мирних угод, що поклали кінець Громадянській війні у Гватемалі.

Після цієї події омбудсмен з прав людини Гватемали Раміро де Леон Карпіо, згідно з конституцією, став наступником президента. Він призначив Переса керівником своєї президентської адміністрації, яку той обіймав до 1995 року. Вважається лідером фракції гватемальської армії, яка виступала за мирне врегулювання 30-річної громадянської війни в Гватемалі, Перес представляв військових на переговорах з партизанськими силами. Вони досягли мирних угод 1996 року.[4] У 1998-2000 роках Перес представляв Гватемалу в Міжамериканській раді оборони.[5]

У 2000 році пішов з військової служби, наступного року заснував Патріотичну партію Гватемали, що займала жорстку позицію з питання боротьби зі злочинністю. Моліна брав участь у президентських виборах 2007 року в Гватемалі, набравши 771 175 (23,51 %) голосів у першому турі і 1 294 645 (47,18 %) — у другому, проте поступився Альваро Колому. На наступних президентських виборах був фаворитом не в останню чергу через непопулярність колишнього президента[6][7]

Примітки

  1. Енциклопедія Брокгауз
  2. Davos 2014 Participant List
  3. Президентом Гватемали став відставний генерал
  4. CERIGUA Weekly Briefs, Feb. 21, 1994. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 11 лютого 2021.
  5. Otto Perez Molina. World Economic Forum. Процитовано 3 вересня 2015.
  6. Carpe Diem: Alvaro Colom, el Presidente mejor pagado (ісп.)
  7. Colom el segundo mejor pagado :: Libertópolis :: Guatemala[недоступне посилання].