|
Острівна карликовість  Острівна́ ка́рликовість — результат зменшення розмірів тварин (переважно ссавців) у ситуації, коли їхня популяція обмежена малим простором; переважно таке явище спостерігається на островах. Загальна інформаціяСам по собі даний ефект протягом еволюції тварин проявлявся багато разів, від динозаврів до сучасних тварин та людей. Існують кілька можливих механізмів, що забезпечують виявлення даного ефекту, і можуть діяти як поодинці, так і в комбінації. До них належать генетична відповідь на стресові умови довкілля, процес природного добору, в ході якого особини маленького розміру мають перевагу при виживанні в обмеженому просторі (що може виявлятись в кращому пристосуванні до ситуації нестачі харчових ресурсів та об'єму необхідних для життя сховищ) і т. ін. Описані процеси (а також і інші прояви аномалій, пов'язаних з так званою «острівною генетикою» — специфічними генетичними ефектами в малих популяціях) можуть перебігати не тільки на островах, а і в умовах іншим чином ізольованих екосистем: в печерах, оазах посеред пустель, ізольованих долин в горах, і т.ін. Прикладом такого випадку є маленький зріст племен пігмеїв з лісів Центральної Африки, які розвивались в умовах обмежених харчових ресурсів та в ізоляції від інших людей, що обмежувало обмін генами. ПрикладиНижче наведені відомі приклади прояву процесу острівної карликовості. Викопні:
Сучасні:
Окрім тваринного світу, острівна карликовість може спостерігатись і серед рослин. Прикладом такого випадку є карликова секвоя. Окрім острівної карликовості, екологічна ізоляція може викликати і протилежне явище — так званий острівний гігантизм. Це явище спостерігається у випадках, коли невеликі тварини, опиняючись на острові без своїх звичних ворогів, досягають великих розмірів. Прикладом такого явища є дронт — великий знищений людиною нелітаючий голуб з Маскаренських островів, попередниками якого були голуби звичайного вигляду. Див. такожПосилання |