|
Особняк Кшесінської (Санкт-Петербург)
 Особняк Кшесінської — парадне житлове приміщення палацового типу у Санкт-Петербурзі, котре створив для балерини імператорських театрів Матильди Кшесінської архітектор Александер фон Гоген. Історія створенняТворча біографія архтектора Олександра фон Гогена практично навпіл поділена 1900 роком. Він починав учнем-помічником у таких відомих архітекторів, як Красовський Олександр Федорович (1848—1918), архітектор і граф Сюзор Павло Юлійович (1844—1919). Панівною стилістикою в столиці був еклектизм, прихильником котрого став і Олександр фон Гоген. Однак найбільший вплив на свідомість і творчість Олександра мав архітектор Богомолов Іван Семенович (1841—1886), що працював у псевдоросійському стилі. Архітектор-початківець навіть називав себе послідовником творчості Богомолова І. С. Ранні твори це підтверджують. Церкви, дача генерала Чернова «Сосновка», проект Офіцерського зібрання в Санкт-Петербурзі (на Литейному проспекті) виконані в псевдоросійській стилістиці. У Фінляндії, що входила тоді до складу Російської імперії народився новий стиль, що отримав назву національний романтизм або північний модерн. Архітектурна споруда ніби народжувалась з середини назовні і вже після цього отримувала спрощені, перебільшені об'єми зі стриманим декором та активний силует. В стилі національного романтизму в країнах Скандинавії будували як суспільно значимі, так і приватні споруди. В Санкт-Петербурзі національний романтизм стикнувся з сумішшю стилів, серед котрих були псевдоросійський, неокласицизм, неогрек, декоративний модерн бельгійського походження. В столиці суспільно значимих споруд в стилі північний модерн не будували, його використовували лише для побудови дач та приватних маєтків у містах. До стилістики північний модерн Олександр фон Гоген звернувся на початку 1900-х років. Особняк для прима-балерини імператорських театрів Матильди Кшесінської був вибудований у період 1904—1906 рр. Враховуючи його палацове призначення і відвідини сановниками імперії та царською родиною, архітектор опрацював фасади декоративними ґратками різного малюнку та грою різновеликих об'ємів, відмовившись і від монументальності, і від високих дахів, і від перебільшених об'ємів, зберігши наближеність до реальної особи та графічну красу кожної деталі асиметричних фасадів. В творчому доробку архітектора особняк Кшесінської став шедевром. При створенні декору палацових інтер'єрів був задіяний архітектор Дмитрієв Олександр Іванович (1878—1959). Меблі і облаштування були придбані у Парижі. План і проектні рішення фон Гогена
Використання Кшесінську залякали листами з загрозами знищення і вона вимушено покинула будинок. Після Лютневою революції 1917 року приватну споруду Матильди Кшесінської захопили вояки запасного бронеавтомбільного дивізіону[1] без відшкодування за захоплене приватне майно. В березні 1917 року парадний другий поверх палацу зайняли члени Петербурзького комітету РСДРП (б). Саме тут працювали керівники комітету, серед котрих В. Ленін, Яків Свердлов, Олександра Коллонтай, Анатолій Луначарський[1] та ін. Після жовтневого перевороту особняк Кшесінської націоналізували і розпочалось його пограбування. Споруда часто міняла власників, а її палацові інтер'єри в стилі пізнього і раннього класицизму та паризькі меблі були знищені[1]. Серед збережених інтер'єрів — вестибюль, аванзал, зала зі сходинками, приміщення цокольного поверху. Спромоглися відтворити лише Білу залу 1987 року[1]. Приміщення палацу пристосовані під виставки музею політичної історії Росії. Галерея
Див. також
ПриміткиПосилання
|
||||||||||||||||||||||||||
