Випадок жорданової кривої γ у області U і особливих точок a n .
Основна теорема про лишки — результат в комплексному аналізі , що має важливе застосування для обчислення криволінійних інтегралів голоморфних функцій , а також для обчислення деяких дійсних інтегралів і суми рядів певного типу. Є узагальненням інтегральної формули Коші і інтегральної теореми Коші .
Твердження
Нехай U — відкрита , однозв'язна підмножина комплексної площини
C
{\displaystyle \mathbb {C} }
, z 1 ,...,z n множина особливих точок у U і f — функція що є голоморфною у множині U - {z 1 ,...,z n }. Якщо γ — деяка замкнута спрямлювана крива у U , якій не належать z k . Тоді :
∮
γ
f
(
z
)
d
z
=
2
π
i
∑
k
=
1
n
Res
(
f
,
z
k
)
I
n
d
γ
(
z
k
)
.
{\displaystyle \oint _{\gamma }f(z){\text{d}}z=2\pi i\sum _{k=1}^{n}\operatorname {Res} (f,z_{k})\,\mathrm {Ind} _{\gamma }(z_{k}).}
В даній рівності, Res(f ,z k ) позначає лишок функції f в точці z k , а
I
n
d
γ
(
z
k
)
{\displaystyle \mathrm {Ind} _{\gamma }(z_{k})}
індекс контуру γ відносно точки z k .
Дане число може бути визначене за формулою:
Ind
γ
(
z
k
)
=
1
2
π
i
∫
γ
d
z
z
−
z
k
.
{\displaystyle \operatorname {Ind} _{\gamma }(z_{k})={\frac {1}{2\pi i}}\int _{\gamma }{\frac {{\text{d}}z}{z-z_{k}}}.}
Замітка . У найпоширенішому випадку крива вважається жордановою, тобто вона ніде не перетинається сама з собою. В такому випадку крива розбиває область U на дві частини внутрішню та зовнішню. Для внутрішніх особливих точок (як на малюнку) в таких випадках
I
n
d
γ
(
z
k
)
=
1
{\displaystyle \mathrm {Ind} _{\gamma }(z_{k})=1}
, для зовнішніх
I
n
d
γ
(
z
k
)
=
0
{\displaystyle \mathrm {Ind} _{\gamma }(z_{k})=0}
і їх можна не враховувати. Тоді рівність із твердження теореми перепишеться:
∮
γ
f
(
z
)
d
z
=
2
π
i
∑
k
=
1
n
Res
(
f
,
z
k
)
{\displaystyle \oint _{\gamma }f(z){\text{d}}z=2\pi i\sum _{k=1}^{n}\operatorname {Res} (f,z_{k})}
де сума береться по всіх внутрішніх особливих точках.
Доведення
Нехай F — множина особливих точок функції f , і для
z
0
∈
F
{\displaystyle z_{0}\in F}
, функція допускає розклад у ряд Лорана в деякому проколотому диску
D
(
z
0
,
r
)
∖
{
z
0
}
{\displaystyle D(z_{0},r)\backslash \{z_{0}\}}
радіуса
r
>
0
{\displaystyle r>0}
з центром у точці
z
0
{\displaystyle z_{0}}
:
f
(
z
)
=
∑
n
∈
Z
b
z
0
,
n
(
z
−
z
0
)
n
{\displaystyle f(z)=\sum _{n\in \mathbb {Z} }b_{z_{0},n}(z-z_{0})^{n}}
Нехай
h
z
0
{\displaystyle h_{z_{0}}}
ряд, визначений із сингулярної частини ряду Лорана :
h
z
0
(
z
)
=
∑
−
∞
−
1
b
z
0
,
n
(
z
−
z
0
)
n
{\displaystyle h_{z_{0}}(z)=\sum _{-\infty }^{-1}b_{z_{0},n}(z-z_{0})^{n}}
Він є нормально збіжним на компактних підмножинах
U
−
{
z
0
}
{\displaystyle U-\{z_{0}\}}
.
Визначимо функцію g у всій множині U як:
g
(
z
)
=
f
(
z
)
−
∑
z
i
∈
F
h
z
i
(
z
)
{\displaystyle g(z)=f(z)-\sum _{z_{i}\in F}h_{z_{i}}(z)}
Дана функція є голоморфною в усій області U і тому згідно з інтегральною теоремою Коші :
∮
γ
g
(
z
)
d
z
=
0
{\displaystyle \oint _{\gamma }g(z)dz=0}
згідно з визначенням функції g :
∮
γ
f
(
z
)
d
z
=
∑
z
i
∈
F
∮
γ
h
z
i
(
z
)
d
z
{\displaystyle \oint _{\gamma }f(z)dz=\sum _{z_{i}\in F}\oint _{\gamma }h_{z_{i}}(z)dz}
Зважаючи на нормальну збіжність
h
z
i
{\displaystyle h_{z_{i}}}
можна записати :
∮
γ
h
z
i
(
z
)
d
z
=
∑
−
∞
−
1
b
z
i
,
n
∮
γ
(
z
−
z
i
)
n
d
z
{\displaystyle \oint _{\gamma }h_{z_{i}}(z)dz=\sum _{-\infty }^{-1}b_{z_{i},n}\oint _{\gamma }(z-z_{i})^{n}dz}
Обчислюючи інтеграли одержуємо :
∮
γ
(
z
−
z
i
)
n
d
z
=
{
2
i
π
I
n
d
γ
(
z
i
)
n
=
−
1
0
n
≠
−
1
{\displaystyle \oint _{\gamma }(z-z_{i})^{n}dz={\begin{cases}2i\pi \mathrm {Ind} _{\gamma }(z_{i})&n=-1\\0&n\neq -1\end{cases}}}
Об'єднавши дві попередні формули можна одержати:
∮
γ
f
(
z
)
d
z
=
2
i
π
∑
z
i
∈
F
b
z
i
,
−
1
I
n
d
γ
(
z
i
)
{\displaystyle \oint _{\gamma }f(z)dz=2i\pi \sum _{z_{i}\in F}b_{z_{i},-1}\mathrm {Ind} _{\gamma }(z_{i})}
і згадавши визначення лишка одержуємо необхідний результат:
∮
γ
f
(
z
)
d
z
=
2
i
π
∑
z
i
∈
F
R
e
s
(
f
,
z
i
)
I
n
d
γ
(
z
i
)
{\displaystyle \oint _{\gamma }f(z)dz=2i\pi \sum _{z_{i}\in F}\mathrm {Res} (f,z_{i})\mathrm {Ind} _{\gamma }(z_{i})}
Див. також
Посилання
Література
Дьедонне Ж. Основы современного анализа, — М. Мир, 1964
Шабат Б. В. Введение в комплексный анализ. — М.: Наука. — 1969, 577 стр.
Mitronivić, Dragoslav; Kečkić, Jovan (1984), The Cauchy method of residues: Theory and applications, D. Reidel Publishing Company, ISBN 90-277-1623-4
Rudin, Walter, Real and Complex Analysis, McGraw-Hill, ISBN 978-0070542341
Zill Dennis G., Shanahan Patrick D., A first course in complex analysis with applications, Jones and Bartlett Publishers, Inc., ISBN 0763714372