|
ОснатОснат або Осенат (івр. אָסְנַת; ім'я єгипетського походження, присвячене Нейт[1], Modern: ʾŎsnát, Tiberian: ʾĀsənaṯ) - персонажка Старого Завіту, згідно з Буттям[2], дочка єгипетського жерця Поті Фера (Петефреса, Пент) з міста Он, видана фараоном у шлюб з Йосипом. Народила від нього синів Манасію та Єфрема.[3] Інколи вживається на початку "А" у імені згідно з тиберійською локалізацією, сучасний же іврит пропонує читатися через "О". Біблійна тема одруження Йосипа та Асенат була розвинена в апокрифічному творі "Йосиф і Асенет", розширеному до форми роману еллінізму.[3] У романі Оснат представлена як гордовита дівчина, яка живе в казковому палаці і прагне одружитися з спадкоємцем престолу, який зневажав Йосипа як іноземця і визволителя. Тим не менш, вона закохалася в нього з першого погляду, і оскільки різниця в релігії була непереборною перешкодою для Йосипа, після внутрішньої боротьби та посту вона прийняла юдаїзм і змогла стати його дружиною. Син фараона також намагався завоювати її прихильність, а дізнався про вибір Йосипа, той зважився заплямувати руки у крові, що в результаті обернулося проти нього ж.[4] Пізніша рабинська традиція, у зв'язку із забороною змішаних шлюбів, накладеною на віруючих євреїв, зображувала Асенат як єврейку, дочку Діни та Сихема,[5] яка була вдочерена Потіфером. Течія, що відстоює повністю єгипетське походження Асенат, представила її як зразок для звернення до юдаїзму, а її шлюб з Йосипом після звернення - як приклад умови, за якої такі шлюби дозволені.[4] З апокрифів Оснат перейшла в західну агіографічну літературу, її літургійна пам'ять відзначається 13 грудня. В іконографії Асенат іноді зображується в сцені благословення синів Йосипа вмираючим Яковом (приклад - картина Рембрандта "Благословення Якова")[6]. Література
Примітки
|