Осинівські піщаники
Осинівські піщаники — геологічна пам'ятка природи місцевого значення в селі Осинове Новопсковського району Луганської області України. Площа об'єкту становить 5 га. Рідкісне відслонення конгломератів з еоценовою морською фауною (гастроподи, двостулкові) на правому схилі долини річки Айдар (басейн Сіверського Дінця). ОписВнаслідок роботи кар'єру на місці колишніх розрізнених відслонень розкритий розріз піщаної товщі. Товща представлена строкатозабарвленими, нешаруватими, горизонтальношаруватими та косошаруватими пісками, в основі залягають лінзи кварцитоподібних пісковиків. Загальна потужність розрізу більше 15 м. Розріз являє собою одне з небагатьох в Україні місць, де сконцентровані органічні залишки палеогену, зокрема численні ядра молюсків. Вони містяться в унікальних утвореннях конгломератів, які складаються із гальки, зцементованої кремнієвою породою, яка перетворилася на кварцитоподібний пісковик. Нижче залягають палеоценові відкладення з багатою викопною флорою. Власне утворення конгломератів з «осинівським комплексом фауни», завдяки котрим було виділено геологічну пам'ятку — внаслідок роботи кар'єру, не збереглися. Потребує нагляду. Осинівська викопна флораЛінзи кварциту і кварцитоподібного пісковика містять залишки флори у вигляді опалізованної деревини, гілок, шишок, відбитків листя, уламки стовбурів. Цільні зразки мають діаметр до 10 см. Довжина найбільшої гілки склала 80 см. Відомі знахідки фрагментів стовбурів до 50 см у діаметрі під час розробки кар'єру. Більша частина знахідок голонасінні (Taxodium, Sequoia), лише один зразок покритонасінних. Крім того знайдені були фрагменти болотних рослин (очерету)[1]. Цікавими є вкорінені в серцевині паростки голонасіних. Велика частина деревини має ходи. Частіше це ходи комах, в яких знаходяться різних розмірів копроліти. Зустрічаються також ходи молюсків Teredo розміром від 6 до 10 мм, заповнені піском зцементованим опалом, халцедоном[1]. Деревина не має кори, що є типовим для топляка на узбережжі. Згідно з палеографічними картами берегова зона в палеоцені розміщувалась за декілька десятків км на північ[1]. ОхоронаВідоме геологам з XVIII століття. Під охорону узято згідно з рішенням виконкому Луганської обласної Ради народних депутатів № 72 від 4 лютого 1969 року, рішенням виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 247 від 28 червня 1984 року. Має велике палеонтологічне науково-пізнавальне значення, потребує нагляду. Землі об'єкту знаходяться у віданні Осинівської сільської ради місцевих депутатів. Див. такожПримітки
Література
Посилання
|