Орлевич Ігор Ярославович

Орлевич Ігор Ярославович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження27 лютого 1968(1968-02-27)
Дмитре, Пустомитівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть9 грудня 2022(2022-12-09) (54 роки)
Підгородне, Соледарська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Гірська піхота
Формування
 128 ОГШБр
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

І́гор Яросла́вович Орле́вич (нар. 27 лютого 1968, Дмитре, Львівська область, Україна — пом. 9 грудня 2022, Підгородне, Донецька область, Україна) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III та II ступенів.

Біографічні дані

Ігор Орлевич народився в селі Дмитре, де навчався в загальноосвітній школі I—II ступенів. Закінчив Львівське професійно-технічне училище № 25, відбув строкову військову службу. Далі працював на Львівському заводі телеграфної апаратури та у Львівському трамвайно-тролейбусному управлінні. У 2014—2016 роках брав участь в Антитерористичній операції на сході України. З 2016-го працював санітаром у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні.

З початком повномасштабного вторгнення російської армії воював у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді на території Донецької та Херсонської областей. Загинув 9 грудня 2022 року поблизу селища Підгородне Донецької області отримавши смертельні поранення[1]. У нього залишилися мати, сестра, дружина та троє дітей[2].

Нагороди

  • орден Богдана Хмельницького III ступеня(20 липня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня(12 лютого 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[4].

Примітки

  1. ↑ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. shchyretska-hromada.gov.ua (ua) . Процитовано 13 лютого 2024.
  2. ↑ Янко, Марта (10 січня 2023). У Львові попрощаються із захисником Ігорем Орлевичем. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 13 лютого 2024.
  3. ↑ Указ Президента України від 20 липня 2016 року № 306/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Указ Президента України від 12 лютого 2024 року № 76/2024 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела