Орешкевич Федір Гаврилович

Орешкевич Федір Гаврилович
Ім'я при народженніОрешкевич Федір Гаврилович
Народився24 квітня (6 травня) 1872(1872-05-06)
Одеса
Помер2 жовтня 1932(1932-10-02) (60 років)
Київ
Громадянство Російська імперія →  УРСР
Діяльністьоперний співак
Роки діяльності1900—1925

Фе́дір Гаври́лович Орешке́вич (* 24 квітня (6 травня) 1872(18720506), Одеса — 2 жовтня 1932, Київ) — український оперний співак (лірико-драматичний тенор).

Життєпис

Походив з родини військового, закінчив юнкерське училище, до 1897 року служив офіцером в царській армії.

З 1897 по 1900 навчався співам в Петербурзі у Ф. І. Гущина.

1900 року дебютував в Тифліській опері, прийнятий до Маріїнського театру. В сезоні 1904—1905 років співав у Варшаві.

В 1902 та 1904 роках гастролював у петербурзькому Новому літньому театрі «Олімпія», 1909 — в московському театрі Солодовникова, 1910 — у Катеринославі.

Протягом 1906—1913 та 1915—1925 років був солістом Київського оперного театру, з 1920 по 1925 рік — головний режисер театру. В 1914—1915 роках — соліст московського Большого театру.

Викладав в Музично-драматичній школі М. Лисенка.

В 1910-х роках викладав у Київській консерваторії; серед його учнів — майбутня народна артистка УРСР Віра Гужова.

З 1917 року брав діяльну участь в організації української опери.

Творчість

За спогадами сучасників, був володарем гнучкого красивого голосу з особливо розвиненим верхнім регістром. Йому однаково добре вдавалися як ліричні так і драматичні партії.

Також виступав як камерний співак, у його репертуарі були і романси й українські народні пісні.

Серед партнерів на сцені — Л. Балановська, Катерина Воронець-Монтвід, М. Гущина, Валентина Куза, Максиміліан Максаков, Григорій Пирогов, Йоаким Тартаков, Павло Тихонов, Олександр Улуханов, Платон Цесевич, Олександра Чалєєва, Федір Шаляпін, Марія Янса.

Записувався на грамплатівки, зокрема, на фірмі «Екстрафон».

Виконані партії

  • Радамес — «Аїда» Дж. Верді,
  • Герцог — «Ріголетто» Дж. Верді,
  • Альфред — «Травіата» Дж. Верді,
  • Вертер — «Вертер» Ж. Массне,
  • Йонтек — «Гальшка» С. Монюшка,
  • Шуйський — «Борис Годунов» М. П. Мусоргського,
  • Голіцин — «Хованщина» Мусоргського,
  • Гофман — «Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха,
  • Гвідон — «Казка про царя Салтана» Римського-Корсакова,
  • Герман, «Пікова дама» П. І. Чайковського,
  • Ленський — «Євгеній Онєгін» Чайковського,
  • Садко — «Садко» Римського-Корсакова,
  • Берендей — «Снігуронька» Римського-Корсакова,
  • Ликов — «Царська наречена» Римського-Корсакова.

Джерела

Посилання