Орангутан калімантанський

Орангутан калімантанський
Зображення
Коротка назва P. pygmaeus
Маса 1,73 ± 0,31 кг[1]
Наукова назва таксона Pongo pygmaeus L., 1760[2][3]
Таксономічний ранг вид[2][3]
Батьківський таксон Орангутан[2][3]
Вернакулярна назва Bornean Orangutan[4][5]
Первісна назва S. pygmaeusd[6]
Найбільша тривалість життя 59 рік[7]
Період вагітності 248 ± 15 доба[1]
Охоронний статус згідно з МСОП види на межі зникнення[8]
Час/дата початку неправильна дата (досяжна точність)
Мапа ареалу таксона
Додаток CITES Appendix I of CITESd[9]
Ареал таксона Borneo
Розмір виводка 2 2[1]
CMNS: Орангутан калімантанський у Вікісховищі

Калімантанський орангутан або борнейський орангутан (Pongo pygmaeus) — вид приматів із підродини орангових (Ponginae) родини Гомініди.

Поширення та підвиди

Калімантанський орангутан є ендеміком острова Калімантан (Борнео), поділяється на три підвиди[10][11]:

Таксономія

Вперше вид був науково описаний у 1760 році шведським натуралістом Карлом Ліннеєм, що назвав його Simia pygmaeus[12]. Голотип походить з річки Ландак на Калімантані (індонезійська частина острова)[13].

За молекулярними даними P. pygmaeus є сестринським таксоном нещодавно описаного P. tapanuliensis на Суматрі, з відносно недавнім часом розходження 2,41 мільйона років тому; обидва види відокремилися від P. abelii приблизно 3,97 мільйона років тому[14]. Автори «Ілюстрованого контрольного списку ссавців світу»(англ. Illustrated Checklist of the Mammals of the World) визнають три підвиди[10].

Етимологія

  • Pongo : назва мпонгі для великої мавпи в мовах банту; Ласепед використав цю назву для орангутана[15] ; Палмер також припускає, що це місцеве ім'я з Калімантану[16].
  • pygmaeus : лат. pygmaeus «пігмей, ліліпут», від грец. πυγμαιος (pugmaios) «карлик, розміром з кулак», від грец. πυγμη (pugmē) «кулак»[17].
  • morio : лат morio «монстр, спотворена особа»[18].
  • wurmbii : Фрідріх фон Вурмб (1742—1781), німецький ботанік[19].

Будова тіла

Довжина тіла (без хвоста) самок 72–85 см, самців 96–97 см; маса тіла самок 30–45 кг, самців без йоржа 30–65 кг, самців з крижем 60–85 кг[20]. Борнейський орангутан демонструє надзвичайний статевий диморфізм; самці стають важчими з віком й можуть перевищувати 100 кг маси тіла[20].

Екологія

Тривалість життя в дикій природі 35–40 років; в неволі до 60.

Загрози

За 1999—2015 роки популяція виду скоротилася більш ніж на 100 тис., тобто вдвічі[21].

Галерея

Примітки

  1. ↑ а б в Groves C. P. Pongo pygmaeus // Mamm. Species — ASM, OUP, 1971. — Iss. 4. — P. 1–6. — ISSN 0076-3519; 1545-1410 — doi:10.2307/3503852
  2. ↑ а б в Integrated Taxonomic Information System — 2000.
  3. ↑ а б в Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference / D. E. Wilson, D. M. Reeder — 3 — Baltimore: JHU Press, 2005. — 35, 2142 p. — ISBN 978-0-8018-8221-0
  4. ↑ Червоний список Міжнародного союзу охорони природи — 1964.
  5. ↑ Cole T. C. H. Wörterbuch der Säugetiernamen - Dictionary of Mammal Names — 2015. — С. 184. — ISBN 978-3-662-46270-6 — doi:10.1007/978-3-662-46270-6
  6. ↑ Глобальна база даних із біорізноманіття — 2001.
  7. ↑ Longevity of Mammals in Captivity; from the Living Collections of the World — 1 — 2005.
  8. ↑ The IUCN Red List of Threatened Species 2022.2 — 2022.
  9. ↑ Species+
  10. ↑ а б C.J. Burgin, D.E. Wilson, R.A. Mittermeier, A.B. Rylands, T.E. Lacher & W. Sechrest: Illustrated Checklist of the Mammals of the World. Cz. 1: Monotremata to Rodentia. Barcelona: Lynx Edicions, 2020, s. 270. ISBN 978-84-16728-34-3. 
  11. ↑ Nazwy zwyczajowe za: W. Cichocki, A. Ważna, J. Cichocki, E. Rajska-Jurgiel, A. Jasiński & W. Bogdanowicz: Polskie nazewnictwo ssaków świata. Warszawa: Muzeum i Instytut Zoologii PAN, 2015, s. 54. ISBN 978-83-88147-15-9. 
  12. ↑ Ch. Linnaeus: Amoenitates academicae, seu, Dissertationes variae physicae, medicae, botanicae :antehac seorsim editae: nunc collectae et auctae: cum tabulis aeneis. Cz. 6. Holmiae ;et Lipsiae: Apud Godofredum Kiesewetter, 1763, s. 68. 
  13. ↑ D.E. Wilson & D.M. Reeder (redaktorzy) (2005). Species Pongo pygmaeus. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (Wyd. 3). Johns Hopkins University Press. Процитовано 13 вересня 2021.
  14. ↑ A. Nater, M.P. Mattle-Greminger, A. Nurcahyo, M.G. Nowak, M. Manue, T. Desai, C. Groves, M. Pybus, T.B. Sonay, Ch. Roos, A.R. Lameira, S.A. Wich, J. Askew, M. Davila-Ross, G. Fredriksson, G. Valles, F. Casals, J. Prado-Martinez, B. Goossens, E.J. Verschoor, K.S. Warren, I. Singleton, D.A. Marques, J. Pamungkas, D. Perwitasari-Farajallah, P. Rianti, A. Tuuga, I.G. Gut, M. Gut, P. Orozco-terWenge, C.P. van Schaik, J. Bertranpetit, M. Anisimova, A. Scally, T. Marques-Bonet, E. Meijaard & M. Krützen. Morphometric, Behavioral, and Genomic Evidence for a New Orangutan Species. „Current Biology”. 27 (22), ss. 3487–3498.e10, 2017. doi:10.1016/j.cub.2017.09.047. 
  15. ↑ Pongo (англ.). Online Etymology Dictionary. Процитовано 12 листопада 2020.
  16. ↑ T.S. Palmer. Index Generum Mammalium: a List of the Genera and Families of Mammals. „North American Fauna”. 23, s. 556, 1904. 
  17. ↑ J.A. Jobling (red.), [w:] Birds of the World [online], S.M. Billerman et al. (red.), Cornell Lab of Ornithology, Ithaca.
  18. ↑ Edmund C. Jaeger, Source-book of biological names and terms, Vol. 1, Springfield: Charles C. Thomas, 1944, p. 139, OCLC 637083062
  19. ↑ F. Tiedemann: Zoologie. Zu seinen Vorlesungen entworfen. Cz. 1: Allgemeine Zoologie, Mensch und Säugthiere. Landshut: In der Weberscheu Buchhandjuug, 1808, s. 329. 
  20. ↑ а б E.A. Williamson, F.G. Maisels, C.P. Groves, B.I. Fruth, T. Humle, F.B. Morton, M.C. Richardson, A.E. Russon & I. Singleton: Family Hominidae (Great Apes). W: R.A. Mittermeier, A.B. Rylands & D.E. Wilson (redaktorzy): Handbook of the Mammals of the World. Cz. 3: Primates. Barcelona: Lynx Edicions, 2013, ss. 884–885. ISBN 978-84-96553-89-7. 
  21. ↑ 0, M. Voigt, S.A. Wich, M. Ancrenaz, E. Meijaard & N. Abram, "Global Demand for Natural Resources Eliminated More Than 100,000 Bornean Orangutans" 

Література