Омег водяний

Омег водяний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Омег (Oenanthe)
Вид:
Омег водяний (O. aquatica)
Біноміальна назва
Oenanthe aquatica

Омег водяний[1] (Oenanthe aquatica) — вид трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae), поширений у Європі й Азії. Етимологія: лат. aquatica — «водяний»[2].

Опис

Це слабка отруйна, дворічна або трирічна рослина 40–150 см заввишки. Коріння без потовщень, з тонкими кореневими мочками. Парасольки здебільшого з двостатеві квітками. Квітконіжки під час плодоношення тонкі. Стебла розгалужені, борозенчасті, біля основи потовщені, 3–8 мм в діаметрі, порожнисті, голі. Листя різні: занурені в воду — 3–4-перисторозсічені, з ниткоподібними кінцевими часточками; повітряні — 2–3-перисторозсічені, з колінчасто відігнутою вниз пластинкою і яйцюватими перистонадрізаними часточками. Парасольки на коротких ніжках, супротивні листки або пазухові, без обгортки, з 7–10 променями.

Поширення

Азія: Грузія, Російська Федерація, Казахстан, Іран, Туреччина; Європа: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Італія, Македонія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія. Зростає у вологих місцях і вздовж водних шляхів.

В Україні зростає на болотах, берегах річок, озер і на вологих луках — по всій території, але в Криму дуже рідкий (Алушта, біля гори Кастель)[1].

Галерея

Примітки

  1. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 235. (рос.)(укр.)
  2. Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.

Джерела

Посилання