Олігопептиди

Трипептид (приклад Val-Gly-Ala) з позначеним
зеленим кольором амінокінцем (L-Валін) і позначеним
синім кольором карбоксильним кінцем (L-Аланін)
Тетрапептид (приклад Val-Gly-Ser-Ala) з позначеним
зеленим кольором амінокінцем (L-Валін) і позначеним
синім кольором карбоксильним кінцем (L-Аланін)

Олігопептиди (англ. oligopeptides) — пептиди, які складаються з від 2 до 20 (oligo-, «декілька») амінокислот та можуть включати дипептиди, трипептиди, тетрапептиди, пентапептиди тощо. Деякі з основних класів природних олігопептидів включають аеругінозини, ціанопептоліни, мікроцистини, мікровірідини, мікрогініни і цикламіди. Найкраще вивченими є мікроцистини через їхній потенційний токсичний вплив на питну воду[1]. Огляд деяких олігопептидів показав, що найбільшим їх класом є ціанопептоліни (40.1 %), а після них — мікроцистини (13.4 %)[2].

Утворення

Класи олігопептидів продукуються синтазами нерибосомальних пептидів (NRPS), окрім цикламідів і мікровірідинів, які синтезуються рибосомним шляхом[3].

Приклади

Прикладами олігопептидів є:[4]

Примітки

  1. ↑ Martin Welker and Hans Von Döhren (2006). Cyanobacterial peptides – Nature's own combinatorial biosynthesis. FEMS Microbiology Reviews. 30 (4): 530—563. doi:10.1111/j.1574-6976.2006.00022.x. PMID 16774586.
  2. ↑ George E. Chlipala, Shunyan Mo, and Jimmy Orjala (2011). Chemodiversity in Freshwater and Terrestrial Cyanobacteria – a Source for Drug Discovery. Curr Drug Targets. 12 (11): 1654—73. doi:10.2174/138945011798109455. PMC 3244969. PMID 21561419.
  3. ↑ Ramsy Agha, Samuel Cirés, Lars Wörmer and Antonio Quesada (2013). Limited Stability of Microcystins in Oligopeptide Compositions of Microcystis aeruginosa (Cyanobacteria): Implications in the Definition of Chemotypes. Toxins. 5 (6): 1089—1104. doi:10.3390/toxins5061089. PMC 3717771. PMID 23744054.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. ↑ Argos, Patrick. An Investigation of Oligopeptides Linking Domains in Protein Tertiary Structures and Possible Candidates for General Gene Fusion (PDF). European Molecular Biology Laboratory. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 15 січня 2022.

Посилання