Олефір Володимир Андрійович

Ф
Володимир Олефір
Особисті дані
Повне ім'я Олефір Володимир Андрійович
Народження 26 лютого 1980(1980-02-26) (44 роки)
  Полтава,  УРСР
Зріст 185 см
Вага 82 кг
Громадянство  Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція захисник
Номер 3 Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997—2000 Україна «Ворскла» (Полтава) 0 (0)
1997—2000 → Україна «Ворскла-2» (Полтава) 48 (1)
2001 Молдова «Агро» (Кишинів) 7 (0)
2001 Росія «Пресня» (Москва) 20 (1)
2002 Україна «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) 4 (0)
2002 → Україна «Лукор» (Калуш) 1 (0)
2003 Росія «Лада»-СОК (Тольятті) 35 (4)
2004 Україна «Спартак» (Суми) 4 (0)
2004—2006 Україна «Ворскла-Нафтогаз» (Полтава) 15 (0)
2006 Україна «Кривбас» (Кривий Рік) 13 (1)
2007 Україна «Іллічівець» (Маріуполь) 12 (1)
2007 → Україна «Іллічівець-2» (Маріуполь) 1 (0)
2007—2008 Україна «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка) 7 (1)
2008—2009 Азербайджан «Нефтчі» (Баку) 14 (1)
2009 Україна ПФК «Олександрія» 1 (0)
2010—2001 Україна «Оболонь» (Київ) 3 (0)
2010 →  Україна «Буковина» (Чернівці) 12 (0)
2011 →  Україна «Закарпаття» (Ужгород) 3 (0)
2011 Україна «Буковина» (Чернівці) 9 (0)
2012 Україна МФК «Миколаїв» 13 (0)
2012 Україна «Зірка» (Кіровоград) 7 (0)
2013 Україна «Кремінь» (Кременчук) 16 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олефір (прізвище).

Володи́мир Андрі́йович Олефір (26 лютого 1980, Полтава[1], Українська РСР, СРСР) — український футболіст, захисник.

Ігрова кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1997 року в дублі полтавської «Ворскли».

У вищій лізі чемпіонату України грав з 2004 по 2010 роки (з перервою) в командах «Ворскла», «Кривбас», «Іллічівець», «Нафтовик-Укрнафта» та «Оболонь»[2]. Всього 49 матчів.

Після успішної гри в «Ворсклі» та «Кривбасі» перейшов в «Іллічівець». З цією командою втратив місце у вищому дивізіоні, і вже через півтора місяця втратив місце в складі команди Семена Альтмана[3]. Як вільний агент ще до закриття трансферного вікна перейшов в «Нафтовик-Укрнафта»[3]. У складі команди-новачка вищого дивізіону 3 листопада 2007 забив один з голів у ворота «Ворскли». Цей матч приніс охтирській команді першу історичну перемогу у вищій лізі[4][5].

Після завершення сезону Анатолій Дем'яненко запросив Олефіра в «Нефтчі»[6] напередодні матчів Кубка Інтертото. Олефір непогано показав себе в матчах єврокубків. Але після відходу з команди Анатолія Дем'яненка та приходу німця Юргена Геде, Олефір втратив місце в основі[7].

Після повернення з Азербайджану безуспішно намагався працевлаштуватися спочатку в «Таврії», а потім у «Зорі». Підтримував форму у складі полтавських аматорських команд[8], поки не уклав контракт з «Оболонню». Ця команда стала останньою для Олефіра в Прем'єр-лізі.

Примітки

  1. ↑ Досье (рос.). Официальный сайт ФК «Одесса». Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  2. ↑ Кремень подписал опытного защитника (рос.). FOOTBALL.UA. 15 лютого 2013. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  3. ↑ а б Владимир Олефир: «Впору идти в церковь» (рос.). Газета «Спорт Экспресс в Украине». 22 вересня 2007. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  4. ↑ Владимир Олефир: «Я просто очень хотел забить» (рос.). Официальный сайт ФК «Ворскла» Полтава. 6 листопада 2007. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  5. ↑ Владимир Олефир: «Главное, чтобы тренер доверял» (рос.). Sport.ua. 6 листопада 2007. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  6. ↑ Владимир Олефир: «Мы с Герасимюком усилим «Нефтчи» (рос.). UA-футбол. 18 червня 2008. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  7. ↑ Владимир Олефир: «Тяжело играть с молодыми футболистами» (рос.). extratime.echo.az. 26 листопада 2008. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  8. ↑ Полтавчанин Владимир Олефир будет выступать за «Оболонь»? (рос.). Полтавщина. 22 січня 2010. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 26 червня 2014.

Посилання