Олендер Віктор Петрович

Олендер Віктор Петрович
Зображення
Зображення
Дата народження20 серпня 1941(1941-08-20)
Місце народженняОренбург, РРФСР, СРСР
Дата смерті8 листопада 2020(2020-11-08) (79 років)
Місце смертіКиїв, Україна
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Професіярежисер
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України
Нагороди
медаль «Ветеран праці»
заслужений діяч мистецтв УРСР
IMDbID 7221308

Віктор Петрович Олендер (20 серпня 1941, Чкалов — 8 листопада 2020, Київ) — радянський і український режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України. Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка, премії ім. Ф. Соболєва.

Життєпис

Могила Віктора Олендера, Байкове кладовище

Народився 20 серпня 1941 р. в Чкалові (Росія) в родині службовців. Батько — Петро Олендер (1906, Одеса — 1944), журналіст, військкор газети «Красная звезда», майор.

Закінчив Ново-Зибковський педагогічний інститут (1968). Працював освітлювачем на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка (19591960), освітлювачем й асистентом режисера «Укрторгрекламфільму» (19631965).

З 1972 р. — режисер студії «Київнаукфільм».

Жив у Києві, у будинку № 10 по вулиці Обсерваторній[1]. Помер 8 листопада 2020 р. внаслідок важкого захворювання. Похований разом з родиною у колумбарії Байкового кладовища.

Зняті кінострічки

  • «Двигун ВАО» (1971, Диплом Всесоюзного кінофестивалю рекламних фільмів),
  • «Юнакам, що обмірковують життя» (1973, Приз III Республіканського кінофестивалю дитячих та юнацьких фільмів, Суми, 1974, сценарист — Юрій Іванов),
  • «А мама мене не любить» (1974),
  • «І не впасти за фінішем» (1974, Диплом журі V Республіканського кінофестивалю «Молодість», Київ, 1974),
  • «Ці місткі частки секунди» (1975, Срібна медаль ВДНГ СРСР, 1976),
  • «Контакти» (1976, Диплом Міжнародного кінофестивалю, ЧССР, 1978),
  • «Там, де кінчається асфальт» (1976, Диплом IV Республіканського кінофестивалю «Молоді — молодим», Харків, 1977),
  • «Слід» (1978),
  • «Справа про наклеп» (1982),
  • «Ручний м'яч. Олімпіада 1980» (1983),
  • «На прицілі ваш мозок» (1985),
  • «В пошуках пришельців» (1987),
  • «Дев'ять років з екстрасенсами» (1989),
  • «Вигнання бісів» (1991),
  • «Війна чорної і білої магії»,
  • «Ламбада для хілерів» (1991),
  • «Фелікс Соболев. Увірвана місія» (1997),
  • «Пасажири з минулого століття», «На незнайомому вокзалі» (2002)
  • «Костянтин Степанков. Спомини після життя» (2012) та ін.

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Державні нагороди

Примітки

Література

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — СІ 15;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.533; (рос.)
  • Митці України. К., 1992. — С.432;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.448;
  • Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.365.