Одружена з князем св. Михайлом Всеволодовичем, що займав князівства переяславське, чернігівське, був князем київським з березня 1238 по літо 1239 р.
Подружжя мало сина Ростислава Михайловича, князя новгородського (1230—1231), галицького (1237—1238), який у 1238—1245 рр. боровся з королем Данилом за Галич та був двоюрідним братом Короля Русі Льва І.
Олена Романівна разом із чоловіком і сином вважали Данила Романовича та Василька Романовичамибастардами, що неправедно претендують на спадок Романа Мстиславича, бо народилися до насильного постриження в черниці матері Олени, княжни Предслави Рюриківни.
Взаємини княжни Олени зі зведеними братами мали періоди конфронтації та замирення. Після втечі 1239 р. від наступу татар князів Михайла і Ростислава до Угорщини князь Ярослав Інгваревич захопив Олену Романівну, яку у нього забрали Данило і Василько, утримуючи у великій честі. Після повернення Михайла і Ростислава вони віддали їм свою сестру, надавши в управління Луцьк. Після захоплення 1240 р. монголо-татарами Києва та просування орди до Волині князь Михайло втік з Оленою у Німеччину. У місті Середа їх пограбували, повбивавши челядь. Ймовірно, тоді княжна Олена загинула.
Батько: Роман (бл. 1152—1205), князь новгородський (1168—1170), володимирський (1170—1187, 1188—1205), галицький (1187—1188, 1199—1205), великий князь київський (1204)
Данило (1202—1264), князь галицький (1205—1206, 1211—1212, 1230—1232, 1233—1234, 1238—1264), володимирський (1205—1208, 1215—1238), київський (1239—1240), галицько-волинський (1238—1264), король Русі (1253—1264)
Василько (бл. 1205—1269), князь белзький (1207—1211), берестейський (1208—1210, 1219—1228), перемильський (1209—1219), пересопницький (1225—1229), луцький (1229—1238), володимирський (1238—1269)