Олена Драгаш


Олена Драгаш
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася1372 Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла13 березня 1450 Редагувати інформацію у Вікіданих
Константинополь, Східна Римська імперія або Стамбул, Східна Римська імперія[1]
КраїнаСхідна Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсуверен, черниця
Галузьуряд[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і monkish lifed[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсередньогрецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулдружина імператораd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадавізантійська імператриця-консорткаd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідПалеологи Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоКостянтин Драгаш Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиКера Тамара
У шлюбі зМануїл II Палеолог Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиІоанн VIII Палеолог Редагувати інформацію у Вікіданих, Феодор II Палеолог Редагувати інформацію у Вікіданих, Андронік Палеолог[d] Редагувати інформацію у Вікіданих, Дімітрій Палеолог Редагувати інформацію у Вікіданих, Костянтин XI Редагувати інформацію у Вікіданих і Фома Палеолог Редагувати інформацію у Вікіданих

Олена Драгаш (бл. 1372 — 23 березня 1450) — візантійська імператриця. Свята православної церкви. Її день 23 березня.

Життєпис

Походила зі знатного сербського роду Деяновичів. Донька Костянтина Драгаша Деяновича, володаря Вельбуждського деспотату. Матір невідома.

Народилася близько 1372 р. Здобула гарну освіту, відзначалася своєю красою, благочестям, мудрістю та справедливістю.

10 лютого 1392 року видана заміж за візантійського імператора Мануїла II. Не втручалася в політичні справи, більше уваги приділяла підтримці православної церкви та монастирів, а також нужденних. Після смерті чоловіка у 1425 р. стає черницею під ім'ям Гипонома у монастирі Св. Марти. Вона допомагала створити будинок для людей похилого віку, розташований у монастирі Св. Іоанна в Петріоні, де зберігалися також мощі Св. Патапія Фіванського.

У 1448 р. після смерті її старшого сина — імператора Іоанна VIII підтримала другого сина Костянтина у боротьбі з братом Дмитром Палеологом. За час відсутності Костянтина XI виконувала обов'язки регента. Зрештою переконала османського султана Мурада II підтримати Костянтина, завдяки чому той у 1449 році офіційно став імператором.

Померла у 23 березня 1450.

Оголошена православною церквою святою.

Родина

Чоловік — Мануїл II, візантійський імператор.

Діти:

  • донька
  • Костянтин (д/н — 1400/1405)
  • Іоанн (1392—1448), імператор
  • донька (1394/1398 — бл. 1404)
  • Феодор (1396—1448), 5-й деспот Мореї
  • Андронік (1400—1428), деспот Фессалонік у 1408—1423 роках
  • Михайло (д/н — 1409/1410)
  • Костянтин (1404—1453), останній візантійський імператор
  • Дмитро (1407—1470), 7-й деспот Мореї
  • Фома (1409—1465), 8-й деспот Мореї

Джерела

  • Анастасијевић, Драгутин (2004). Српкиња византијска царица pp. 82., 83. Београд: Свет књиге.
  • Luka Petanović: Elena: l'ultima imperatrice bizantina. Editoriale Jaca Book SpA, Mailand 2006, ISBN 88-16-43518-6
  • Giorgio Sfranze, Paleologo Grandezza e caduta di Bisanzio, Sellerio, Palermo 2008, ISBN 88-389-2226-8
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олена Драгаш
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних