Олексієнко Федір Іванович

Олексієнко Федір Іванович
Народився6 лютого 1898(1898-02-06)
Луб'янка, Бородянський район, Київська округа, Київська губернія, Російська імперія
Помер12 вересня 1982(1982-09-12) (84 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
Діяльністьгончар, педагог
Відомі учніДухота Василь Іванович
ЧленствоНаціональна спілка художників України
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Олексієнко.

Федір Іванович Олексієнко (6 лютого 1898, Луб'янка — 12 вересня 1982, Київ) — український майстер кераміки, педагог; член Спілки радянських художників України.

Біографія

Народився 6 лютого 1898 року в селі Луб'янці (нині Бучанський район Київської області, Україна) у сім'ї спадкових гончарів. Упродовж 1935—1939 років викладав практику в Київському училищі майстрів народного мистецтва, у 1949—1959 роках — у Київському училищі декоративно-прикладного мистецтва. Серед учнів — Василь Духота.

З 1960 року по два місяці на рік, а з березня 1963 року постійно працював у «Софійській гончарні» під керівництвом художниці-керамістки Ніни Федорової (згодом Лабораторія архітектурно-художньої кераміки). Жив у Києві, в будинку на вулиці Кіквідзе № 30а, квартира № 1. Помер у Києві 12 вересня 1982 року.

Творчість

Автор декоративного посуду, фантастичних статуеток (однорогів, мавпочок, коників) оздоблених різноманітним декоруванням. Серед робіт:

  • «Птах. Красуня» (1962);
  • «Рада чортів» (1962);
  • «Вовки-ковалі» (1965);
  • «Друзі» (1966);
  • «Гончар» (1966);
  • «Мавпа-скрипаль» (1966);
  • «Мавпа замислилась» (1966);
  • «Лев» (1966);
  • «Відпочинок» (1966);
  • «Мавпа-гончар» (1967);
  • «Веселі хлопці» (1968);
  • таріль «Троїсті музики» (1972);
тури
  • «Чорний тур» (1963);
  • «Степовий тур» (1966);
  • «Тур хвостатий» (1966);
  • «Тур-травень» (1967);
  • «Тур-серпень» (1968);
  • «Тур-хи­мера» (1969);
  • «Тур-диво» (1970-ті).

Низку робіт виконав у співавторстві з Олександрою Грядуновою (тарілки з портретами Серго Орджонікідзе та Ернста Тельмана), з Макаром Мухою (вази) та іншими керамістами[1].

Брав участь у багатьох виставках, зокрема кустарних 1920-х років, Декади української літератури і мистецтва у Москві 1936 року[1], а також зарубіжних з 1965 року.

Деякі роботи майстра зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві (181 робота) та інших музеях України.

Примітки

  1. ↑ а б Людмила Сержант. Федір Олексієнко / Національний музей українського народного декоративного мистецтва.

Література