Оксид міді

Ця сторінка містить список хімічних сполук, що мають однакову назву.
Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, то можете повернутися і виправити його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Оксид міді може означати:

Характеристика ряду

Окси́ди мі́ді, окси́ди Ку́пруму — бінарні сполуки міді та кисню. За звичайних умов ці сполуки є твердими, кристалічними речовинами червоного або чорного кольорів.

З оксидів міді CuO є найрозповсюдженішим у природі (у складі таких мінералів, як азурит, хризокола, малахіт) та знаходить широке використання. Дещо менше значення має Cu2O (він зустрічається у вигляді мінералу куприту). І найменш поширеним представником, з огляду на його малостійкість, є оксид міді(III), який не зустрічається у вільному стані — його синтезують окисненням гідроксиду міді(II) Cu(OH)2. Cu2O3 досі залишається маловивченою сполукою.

Нижче наведено порівняння деяких фізико-хімічних властивостей оксидів міді.

Параметр Cu2O CuO Cu2O3
Молярна маса, г/моль 143,091 79,745 175,09
Густина, г/см³ 6,0 6,31
Температура
плавлення, °C 		1235 1446 400 (розкл.)
Температура
кипіння, °C 		1800 (розкл.) прибл. 2000

Джерела

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5.
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с.