Одинець Дмитро Михайлович

Одинець Дмитро Михайлович
Народився	7 січня 1883(1883-01-07) Санкт-Петербург
Помер	10 травня 1950(1950-05-10) (67 років) Казань
Громадянство	Російська імперія →  УНР →  Франція → СРСР
Діяльність	історик
Галузь	історія
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий керівник	Сергеєвич Василь
Вчителі	Сергеєвич Василь
Знання мов	російська
Заклад	Казанський державний університет
міністр з російських справ уряду Володимира Винниченка
Роботи у Вікіджерелах

Дмитро Михайлович Одинець (7 січня 1883 — 10 травня 1950) — російський політичний діяч в Україні, історик права. Випускник Петербурзького університету. 1907 року здобув професорське звання.

Життєпис

До 1917 року — приват-доцент Петербурзького університету, член Народно-Соціалістичної Партії (трудовиків) в 1906-17.

12 листопада 1917 за рішенням Української Центральної Ради увійшов до складу Генерального Секретаріату УЦР-УНР — як товариш генерального секретаря національних справ для справ великоруських.

З січня 1918 входив як міністр з російських справ до складу уряду Володимира Винниченка. 

В січні 1919 — член Президії Трудового Конгресу України, по тому — «Союзу відродження Росії^[ru]». Згодом емігрував. Інтернований в Румунії, звідти переправлений в Сербію.

Професор російської історії і історії російського права в Сорбонні (1922—1948). 1946 року рішенням Президії ВР СРСР відновлений в радянському громадянстві. Голова «Союзу радянських громадян у Франції^[ru]» (1947—1948). Професор Казанського університету (1948—1950). Помер в Казані.

Джерела та література

• Р. Г. Симоненко. Одинець Дмитро Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 552. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Одинець Дмитро
• Одинець Дмитро Михайлович (рос.)

Література

• В. І. Головченко. Одинець Дмитро Михайлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4