uk %D0%9E%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9 %D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Оборський Геннадій Олександрович
Оборський Геннадій Олександрович
Народився	2 липня 1954 (70 років); Одеса
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	науковець
Alma mater	Національний університет «Одеська політехніка»
Заклад	Національний університет «Одеська політехніка»
Посада	ректор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Нагороди	Заслужений працівник освіти України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оборський.

Оборський Геннадій Олександрович (нар. 2 липня 1954, м. Одеса) — український науковець, фахівець у галузі динаміки і надійності технологічних систем. Доктор технічних наук, професор, ректор Національного університету «Одеська політехніка». Дійсний член Академії інженерних наук України (з 2000). З 2015 року — член Національної комісії у справах ЮНЕСКО.

Життєпис

Народився 2 липня 1954 року в Одесі.

У 1976 році закінчив Одеський політехнічний інститут. Відтоді працює у цьому ж закладі. Спочатку інженером, потім молодшим науковим співробітником, асистентом кафедри.

У 1985 році захищає кандидатську дисертацію.

У 1990—1996 роках — завідувач кафедри, заступник декана, декан механіко-технологічного факультету ОПУ.

З 1996 по 2000 роки — директор інституту промислових технологій, дизайну та менеджменту.

У 1998 році присвоєно вчене звання професора.

З 2000 року — проректор з навчальної, науково-педагогічної діяльності та кадрово-економічних питань.

У 2006 році захищає докторську дисертацію з теми «Наукові основи забезпечення параметричної надійності та динамічної якості технологічних систем прецизійної обробки» й отримує вчений ступінь доктора технічних наук.

З 2010 і по теперішній час — ректор Одеського національного політехнічного університету.

Наукова діяльність

Підготував доктора наук та 4 кандидатів наук, керує аспірантами, опублікував понад 150 наукових праць, у тому числі патенти, монографії, підручники та навчальні посібники.

Вимірювальна техніка від А до Я. Енциклопедичний словник / Г. О. Оборський, С. Г. Антощук та ін. — Одеса: Освіта України, 2014. — 976 с.
Вимірювання фізичних величин: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Г. О. Оборський; за ред. проф. Г. О. Оборського. — О. : Астропринт, 2012. — 391 с.
Надійність технологічних систем та обладнання: підручник / Оборський Г. О. та ін. — Одеса: Бахва, 2013. — 558 с.

Нагороди

1993, 1998, 2004 — почесна грамота МОН України;
2004 — заслужений працівник освіти України^[1];
2006 — нагрудний знак «Петро Могила»;
2016 — відзнака «За підготовку наукової зміни»^[2];
2019 — почесна відзнака Одеського міського голови «Трудовая слава»^[3].

Критика

На посаді ректора Одеського національного політехнічного університету потрапляв в поле зору журналістів через можливу корупційну діяльність.

2012 — вимагав у власника ресторану «Че Гевара» хабар за покриття продажу алкоголю поблизу закладу освіти. Ресторан продавав пиво та інші спиртні напої «на розлив»^[4].
2019 — ввів практику примусового «тимчасового звільнення» викладачів в період канікул для оптимізації витрат на заробітну плату.^[5]
2020 — користуючись службовим становищем, провів сумнівне об'єднання Одеського національного політехнічного університету із Севастопольським національним технічним університетом, який припинив свою діяльність у зв'язку із анексією Криму в 2014 році і за 6 років не вів освітню діяльність. Рішення приймалось вченою радою без повідомлення про це студентів, що спричинило подальшу протестну діяльність [Архівовано 15 лютого 2021 у Wayback Machine.] і відкрило шлях до т.з. «обнулення» термінів займання посади ректора університету, що дозволило йому подовжити перебування на займаній посаді ще 2 (два) строки.

Разом з цим, 15 квітня 2021 р., Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс на зайняття посади ректора Державного університету «Одеська політехніка»^[6].