|
Оберстгрупенфюрер СС-Оберстгрупенфюрер (нім. SS-Oberstgruppenführer) — звання вищого офіцерського складу в СС, за винятком звання та посади рейхсфюрера СС (яке носив Гіммлер Генріх) та звання «Верховний керівник СС» (нім. Der Oberste Fuehrer der SS), яке з січня 1929 року носив Гітлер. Іноді звання писалося як «SS-Oberst-Gruppenführer» та перекладалося як вищий лідер групи СС. Відповідало званню генерал-полковника у Вермахті та генерал-адмірала в Крігсмаріне, в інших країнах дорівнювало званню повного генерала. Звання було введене в квітні 1942 року унаслідок різкого збільшення штатної чисельності Ваффен-СС в 1941—1942 роках. При присвоєнні цього звання CC його володар відповідно до прийнятої для інших генеральських звань СС отримував дублююче звання відповідно до раніше отриманого дублюючого звання:
Це звання носили лише п'ятеро членів СС, з яких лише 2 мали відношення до бойових частин СС: Хауссер та Дітріх
У 1944 році Гіммлер запропонував це звання Альберту Шпеєру, проте той відмовився, не бажаючи бути під владою Рейхсфюрера СС. Герману Герінгу також на початку 1945 року було запропоновано звання СС-оберстгрупенфюрера, але той також відмовився через відчуття неприязні до Гіммлера. Спадкоємець Гіммлера, Карл Ханке був призначений Рейхсфюрером СС, маючи звання СС-обергрупенфюрера.
Література
Див. також |
