Оберин Мартелл
Оберин Мартелл (англ. Oberyn Martell) — вигаданий персонаж серії фентезі-романів «Пісня льоду й полум'я» американського письменника Джорджа Р. Р. Мартіна, та його телевізійної адаптації «Гра престолів». Вперше з'являється у романі «Буря мечів» (2000). Пізніше інколи згадується у романах «Бенкет круків» (2005) і «Танок драконів» (2011). Оберин Мартелл молодший брат Дорана Мартелла з південного королівства Дорн. На відміну від свого хворобливого та меланхолічного брата, Оберин жвавий, життєрадісний та харизматичний. Він має багато позашлюбних дітей, відомих як «Гадюки». Самого Оберина називають «Червоним Гадом» за його пристрасть використовувати різноманітні види отрут. Він зневажає Ланністерів за зраду, вчинену під час «Повстання Роберта», та прагне помститись за вбивство своєї сестри Елії Мартелл, яка була дружиною Рейгара Таргарієна. У телевізійній адаптації від «HBO»[1] роль Оберина грає американський актор чилійського походження Педро Паскаль[2][3]. За роль Оберина він отримав схвальні відгуки та був номінований на Премію Гільдії кіноакторів у категорії «Найкращий акторський склад у драматичному серіалі».[4] Опис персонажаОберин Мартелл не є особою з власною оповіддю подій, тож його дії спостерігаються через інших персонажів, таких як Тиріон Ланністер, також про нього інколи згадує його племінниця Аріанна Мартелл. Оберин молодший брат принца Дорана Мартелла, правителя південних земель і Дорна. Він кмітливий та гострий на язик. За характером запальний, вольовий та хтивий чоловік, якому до вподоби як жінки, так і чоловіки. Оберин досвідчений та вправний воїн, має прізвисько «Червоний Гад» завдяки своїй схильності носити одяг червоного кольору, використовувати різноманітні отрути та обробляти ними власну зброю.
Він багато подорожував світом. У молоді роки переїхав до Ессоса, де прожив 5 років. Побував в Астапорі і бачив військо «Безсмертних». Був в Міріні, де бився на смерть у бійцівському кублі. Деякий час служив з перекупниками мечів «Середні Сини», перш ніж створив власний загін найманців. Також встиг повчитись в Цитаделі, де вивчав отрути та темні чари, склав шість ланок ланцюга мейстра, але закинув навчання через нудьгу. Не одружений, втім має 8 доньок, яких називають «Гадюками». Був дуже прив'язаний до своєї старшої сестри Елії і мав з нею найбільш дружні стосунки серед усіх своїх родичів та коханок. Після її смерті шукає нагоди за неї помститись. Сюжетні лініїУ книжкахБуря мечівОберин приїжджає до Королівської Гавані (Kings Landing) на чолі дипломатичної місії Дорна, на запрошення Тиріона Ланністера, колишньої правиці короля. Оберин прагне посісти місце у Малій королівський раді замість свого старшого брата Дорана Мартелла, та помститись за вбивство своєї сестри Елії Мартелл. Невдовзі Тиріона звинувачують в отруєнні Джоффрі Баратеона і Оберин добровільно погоджується бути представником карлика у двобої на смерть, знаючи, що він буде битися з Грегором «Горою» Кліганом, який вбив Елію Мартелл та її дітей. Під час бою Оберин домінує над Кліганом, завдає йому численних ран і вимагає зізнатись у вбивстві своєї сестри. Проте він поводиться занадто самовпевнено та недбало у, здавалось би, вже виграшному бою, і це призводить до того, що ледве живий Грегор хапає свого противника, вичавлює йому очі та розтрощує голову сталевим броньованим кулаком.
Бенкет круківПісля жахливої смерті Оберина, Доран Мартелл, на звинувачення своєї доньки Аріанни у бездіяльності, повідомляє, що справжня мета Оберина була не в тому, щоб посісти почесне місце в Малій королівський раді, а в руйнуванні влади та в знищенні родини Ланністерів.
Про це він також згадує спілкуючись з Наймерією, донькою Оберина. І каже, що її батько діяв необдумано та занадто імпульсивно, через це і загинув у двобої, б'ючись за те, що його взагалі не стосувалось.
У серіаліСезон 4Оберин, замість свого брата, приїжджає до Королівського Причалу (Kings Landing) разом з Еларією Сенд на весілля Джоффрі Баратеона, а також для того, щоб посісти обіцяне місце в Малій королівській раді. Після зустрічі з Тиріоном і їхньої приватної бесіди, стає зрозуміло, що справжня мета Оберина це помста Ланністерам за вбивство його сестри Елії та її дітей. Під час весілля Джоффрі помирає від отрути і Тайвін Ланністер в першу чергу підозрює Оберина, тому що той має схильність користуватись отрутами, але Оберин заперечує свою причетність до цього. Натомість Оберин звинувачує Тайвіна у причетності до вбивства Елії і вимагає зустрітись і поговорити з Грегором Кліганом. Тайвін погоджується за умови, що Оберин візьме участь у судовому процесі по обвинуваченню Тиріона Ланністера у вбивстві Джоффрі та буде одним з трьох суддів. На судовому розгляді Оберин поводиться гідно і справедливо, ставлячи під сумнів покази Серсі та коханки Тиріона — Шей. Протягом судового розгляду Тиріон відмовляється продовжувати цей хибний і упереджений процес та вимагає суду через двобій на смерть. В результаті Оберин погоджується бути представником Тиріона, бо має намір відновити справедливість і помститись Грегору Клігану, який був обраний чемпіоном від Серсі. Спритний та верткий Оберин, покладаючись на свою швидкість та майстерність, проводить блискучий бій, нівелюючи перевагу Грегора Клігана у величезній силі та зрості. Оберину вдається завдати Грегору чисельних поранень своїм списом і обеззброїти його. Вимагаючи зізнання у вбивстві Елії та її дітей у свого напівживого супротивника, Оберин втрачає пильність та занадто близько підходить до Клігана, дозволяючи йому схопити себе у «міцних обіймах». Грегор Кліган зізнається у вбивстві Елії і водночас розчавлює голову Оберина. Тиріону виносять смертний вирок, визнаючи переможцем Грегора Клігана. Але, все ж таки, Оберину вдається досягти справедливості і його намагання покарати вбивцю своєї сестри не лишаються марними, тому що його рани Клігану були завдані отруєною зброєю. Це мало б приректи Грегора Клігана до повільної та болісної смерті. Див. такожПримітки
|